Фотолистівки родича Шевченка з краєвидами Черкащини друкували по всьому світу (фото)

20 Грудня 2016 10:00

Внучатий небіж Кобзаря Григорій Петрович Шевченко відомий не тільки своїми світлинами, а й фотолистівками. Серію фотолистівок 1908 року Григорій Шевченко назвав “Види і типи Малоросії”, а серію 1908-1909 рр. випускав під грифом “Родина Тараса Гр. Шевченко” (у сенсі “батьківщина Тараса Шевченка”). Філокартисти, до речі, вважають, що вона була досить великою та нараховувала більше 150 тиражованих карток.

Фотолистівка. Вид-во Г.П.Шевченка. Село Керилівка (фотомонтаж). Черкащина, Звенигородський р-н, с.Керелівка. 1908-1909 р.

Фотолистівка. Вид-во Г.П.Шевченка. Село Керилівка (фотомонтаж). Черкащина, Звенигородський р-н, с.Керелівка. 1908-1909 р.

Багато листівок Григорія Шевченка мають на зворотному боці розліноване поле для написання адреси, рамку для поштової марки, а також напис у верхній частині “Переписний листок – Открытое письмо – Carte postale” (українською, російською, французькою та іншими мовами), тобто їх використовували для написання коротких листів і надсилали поштою. На лицьовому боці (у межах білого поля навколо зображення чи на самому зображенні) або на звороті більшості таких листівок типографським способом зазначено назву сюжету, серію, населений пункт і цифрову ідентифікацію. Такі написи надруковані чорним або червоним шрифтом. Листівки з червоними написами виходили протягом 1901 – 1903 рр. і були найвищої якості. Вони отримали серед колекціонерів назву “Червоний Шерер” і залишаються предметом особливого зацікавлення багатьох поколінь філокартистів.

Фотолистівка. Вид-во Г.П.Шевченка. Село Керелівка. Хата на батьківщині Т.Г.Шевченка. Черкащина, Звенигородський р-н, с.Керелівка. 1908-1909 рр.

Фотолистівка. Вид-во Г.П.Шевченка. Село Керелівка. Хата на батьківщині Т.Г.Шевченка. Черкащина, Звенигородський р-н, с.Керелівка. 1908-1909 рр.

Фотолистівка. Вид-во Г.П.Шевченка. Село Керелівка. Черкащина, Звенигородський р-н, с.Керелівка. 1908-1909 рр.

Фотолистівка. Вид-во Г.П.Шевченка. Село Керелівка. Черкащина, Звенигородський р-н, с.Керелівка. 1908-1909 рр.

Дослідник В. Яцюк зазначає, що досі не до кінця з’ясовано, де і хто тиражував світлини Григорія Шевченка. Певна кількість листівок надрукована в Москві. Так, на деяких картках серії “Види і типи Малоросії” зі зворотного боку вказано видавця – фірму “Шерер, Набгольц і К°”, яка була заснована в Москві ще в 1863 році і спочатку займалася виготовленням фотопортретів, візитівок, каталогів різноманітних виставок, а з 1896 року почала друкувати поштівки (перші фотолистівки були з видами Москви, а пізніше – інших міст Росії). До цієї фірми за друкарськими послугами зверталися й українські фотографи, зокрема, такі відомі майстри, як І. Хмілевський, О. Завадський та ін.

Фотолистівка. Вид-во Г.П.Шевченка. Містечко Вільшана. Базар. Черкащина, Звенигородський р-н, с.Керелівка. 1908-1909 рр.

Фотолистівка. Вид-во Г.П.Шевченка. Містечко Вільшана. Базар. Черкащина, Звенигородський р-н, с.Керелівка. 1908-1909 рр.

Фотолистівка. Вид-во Г.П.Шевченка. Село Керелівка. Черкащина, Звенигородський р-н, с.Керелівка. 1908-1909 рр.

Фотолистівка. Вид-во Г.П.Шевченка. Село Керелівка. Черкащина, Звенигородський р-н, с.Керелівка. 1908-1909 рр.

Фотолистівки Григорія Шевченка були віддруковані не лише в Україні і Росії, а й в США. Наприклад, класичний український сюжет “Хлопець і дівчина біля тину” був тиражований у Нью-Йорку.

Фотолистівка. Вид-во Г.П.Шевченка. Типи. Село Керелівка. Парубок з дічиною. Черкащина, Звенигородський р-н, с.Керелівка. 1908-1909 рр.

Фотолистівка. Вид-во Г.П.Шевченка. Типи. Село Керелівка. Парубок з дічиною. Черкащина, Звенигородський р-н, с.Керелівка. 1908-1909 рр.

Фоторепродукція. Вид-во американсько-українського обміну. США, м.Нью-Йорк. 1917-1918 рр.

Фоторепродукція. Вид-во американсько-українського обміну. США, м.Нью-Йорк. 1917-1918 рр.

Детальніше про творчий спадок Григорія Шевченка – ТУТ і ТУТ.

Матеріали із книги “ГРИГОРІЙ ШЕВЧЕНКО – МАЙСТЕР ФОТОЖИВОПИСУ, СПАДКОЄМЕЦЬ ШЕВЧЕНКОВОГО РОДУ”, опубліковані на сторінці Сільська фотографія Середньої Наддніпрянщини кінця 19-20 ст.