У народі 22 травня вшановували Миколу Чудотворця і говорили: “У кожному році два Миколи: на першого не буває холодно ніколи, а на другого не буває тепла ніколи”. Цього дня мощі святого Миколая переносили з Лікії до італійського міста Бар, і тому, за церковним календарем, він відзначається як «літній» Микола.
Вперше це свято було встановлене папою Урбаном ІІ в ХІ сторіччі, а до українського церковного календаря воно було введене митрополитом Єфремом наприкінці того ж віку.
У нас Микола Чудотворець є одним з найшанованіших святих. Адже він покровитель не лише мандрівників і мореплавців, а ще й землеробів. І тому господарі за Миколою вгадували погоду та майбутній врожай. “Якщо на Миколу піде дощ, буде врожай на озимину”, хоча “Від Миколи до літа ще має бути дванадцять приморозків, якщо ж їх не дай Бог не буде, це означатиме неврожайний рік”.
За церковним календарем 22 травня вшановують преподобного Ісайю, мученика Христофора; згадують перенесення мощей святителя і чудотворця Миколая з Лікії у італійське місто Бар.
Іменинниками 22 травня є:
Микола, Христофор, Ісай.
22 травня святкують:
Міжнародний день біологічного різноманіття
