Міський кейс. Багато букв, але про міський розвиток просто ж не буває.
Стартова ситуація. Черкаси, 2019 рік.
У самому центрі міста знаходиться будівля комунального кінотеатру “Україна”. Величезна споруда родом з 1986 року з глядацькими залами і додатковими приміщеннями. Кінотеатр працює, але прибутку не приносить. Водночас на його утримання в 2018 році міський бюджет виділив 1 млн 900 тис. грн.
На логічне питання, що робити зі спорудою далі, міська рада попередню відповідь дала. Мерія доручила департаменту економіки провести конкурс на право оренди комунального підприємства, а поки на декілька місяців профінансувала заклад на 800 тис. грн.
Так, такий підхід начебто допомагає місту позбутись тягаря утримання неприбуткового майна, навіть заробити громада зможе. Це ж добре, скажете ви.
Та не все так очевидно.
Передача такої будівлі в оренду – без розумної концепції використання, погодженою з громадою і потребами міста та містян – то як …
… використовувати потужний комп’ютер тільки для того, щоб писати тексти в Word-і. Або закопати гроші на городі в трилитровій банці.
Можна, але нащо так обмежувати свої можливості? Кінотеатр – то не обуза, то шанс створити в центрі міста щось реально потрібне громаді і прибуткове!
Місто Хмельницький це зрозуміло. І тому розробило спільними зусиллями влади та громадськості стратегію розвитку споруди кінотеатру ім. Т.Г.Шевченка. На 20 років. На основі пропозицій хмельничан.
Маючи такий погоджений з громадою проект, місто може залучати інвесторів. І ризик, що в центрі міста з”являться чергові ятки з трусами чи бутік-секонд-хенд, зменшується в рази.
МГО “Молода Черкащина” готова знайти і привезти в місто експертів, які допоможуть організувати процес збору пропозицій і публічного обговорення. Тим більше, як з’ясувалось, уже готується концепція використання приміщення. Давайте запросимо в Черкаси хмельничан для вивчення їх досвіду?
Тетяна Кавальчук, координаторка проекту “Київський діалог” в Черкаській області
