“Крила” по-черкаськи: коли з місцевого аеропорту можна буде кудись полетіти? (фото)

15 Березня 2019 15:01

На початку незалежності в Україні активно працювало півсотні аеропортів, які сполучали навіть невеликі міста зі світом. Зараз летовищ залишилося вдвічі менше. Більшість із них на ладан дихають і потребують суттєвого переоснащення. Це стосується і черкаського аеропорту. І хоча у 2018-му на ремонт злітної смуги черкаського летовища витратили більше 50 мільйонів гривень, не факт, що незабаром він повноцінно запрацює. Чому польоти з Черкас зараз – це лише мрія та коли вони стануть реальністю, дізнавалися журналісти «Громадського ТБ: Черкаси».

Коли черкаський аеропорт процвітав

У 80-их роках черкаський аеропорт вважався одним із найсучасніших в Україні. У 1986 році у Черкасах збудували новий аеровокзал і продовжили смугу з 1600 до 2500 метрів. Керівник аеродромної служби Микола Сидоренко каже, що тоді аеропорт мав сорок літаків АН-2, дванадцять літаків Л-410 й шість вертольотів МІ-2. Ними обробляли поля та перевозили пасажирів. Вони обслуговували не лише потреби сільського господарства області, а й працювали у Центральній Україні, Криму, Казахстані, Прибалтиці та Росії. За словами черкаського краєзнавця Бориса Юхна, літаки та вертольоти перевозили поштові вантажі, працювали «швидкою допомогою», допомагали рятувати людей.

До 1992 року з черкаського аеропорту тричі на день можна було літати до Шполи, Звенигородки, Жашкова, Монастирища, Маньківки, Христинівки, Тального, Києва, Харкова чи Донецька. Щодня вирушали рейси до Львова, Одеси, а також за кордон – Воронежа, Москви, Санкт-Петербурга, Курська, Ростова-на-Дону, Вільнюса, Риги. За рік черкаський аеропорт перевозив 400 тисяч пасажирів. До 1992 року працівники аеропорту за робочий день обслуговували 87 рейсів. Тоді працювало 780 людей.

У 80-их черкаський аеропорт перевозив 400 тисяч пасажирів в рік. Фото Володимира Ященка

На початку 90-х українська авіація почала занепадати. Микола Сидоренко каже, що тоді Уряд вирішив передати 11 державних аеропортів до комунальної власності. Серед них були полтавський, рівненський, сумський і черкаський. Аеропорт «Черкаси» став власністю Черкаської обласної ради. Але вона була не готовою утримувати підприємство й передала його на баланс Черкаської міської ради. Міськрада теж не змогла утримувати аеропорт і повернула його назад у власність області. Більшість працівників звільнили, літаки і вертольоти продали.

Летовище застрягло в 90-их

Зараз аеропорт застряг у минулому. Тут немає майже нічого для повноцінної роботи. Директор аеропорту Іван Далібожак сказав, що у 2018 році послугами аеропорту скористалися всього 250 пасажирів. Летовище обслуговує лише нерегулярні внутрішні рейси. Чартерними рейсами прилітали до Черкас з Києва, Дніпра, Запоріжжя, Одеси. Взимку аеропорт не працює взагалі.

Із техніки в аеропорту лишилися три літаки АН-2.  Але вони не придатні до польоту і належать різним приватним компаніям. Власники «кукурудзяників» забирати їх не збираються, адже це буде дорожче, ніж вони коштують.

Такий вигляд має перон аеропорту, де стоять забуті «кукурудзяники»

Зараз в аеропорту працює 35 людей. Але щоб повноцінно обслуговувати рейси, потрібно мінімум 85 працівників. Відсутність кадрів є великою проблемою для аеропорту, каже Іван Далібожак. Адже аби підготувати фахівця, потрібно його взяти на роботу й відправити на 11-місячне навчання. А це додаткові витрати.

Більшість приміщень аеропорту або пустують, або здані в оренду – підприємству з фасування добрив, під митний склад, СТО вантажних автомобілів, міні-пекарню. В місяць за всі орендовані приміщення летовище отримує 200 тисяч гривень. Трохи заробляє на культурних заходах. На його території щорічно влаштовують експо-фест «Agroshow», автомобільні гонки від Автоклубу «Черкаси». За день оренди аеропорту вони сплачують 7500 гривень.

Окрім цих заробітків, черкаський аеропорт має мільйонні борги. Щомісяця комунальне підприємство має сплачувати за свої 145 гектарів території 355 тисяч гривень земельного податку. Якщо ці гроші не сплачувати – за місяць наростає борг і пеня. Кілька років тому через несплату податку за землю аеропорт мав 30-мільйонний борг. Більшу частину суми компенсували з обласного бюджету. У лютому 2019 року Черкаський окружний адміністративний суд зобов’язав КП «Аеропорт Черкаси» сплатити борг у розмірі 8 мільйонів гривень.

У грудні 2018 року пенсійний фонд вимагав сплатити 71 тисячу гривень штрафу та три мільйони гривень пені. Штраф та пеню нарахували через несплату страхових внесків за працівників.

Усього залишилось повернути 12 мільйонів боргів.

Аеропортом цікавляться. Але радіти рано

Попри таке становище інвестори та авіакомпанії цікавляться аеропортом.

У 2017-ому році інвестор з ОАЕ шукав промислові майданчики в Черкасах, щоб розмістити своє виробництво з паяння плат. Він планував доставляти і забирати продукцію на крилах й самому літати у справах.

У 2018-му летовищем цікавилася компанія, яка хотіла запустити перельоти на вертольотах із Черкас до Одеси, Києва та Львова.

У 2019-му ТОВ «Авіакомпанія СкайАп» захотіла, аби аеропорт «Черкаси» обслуговував їхні літаки та пасажирів. Флот авіакомпанії базується в міжнародному аеропорту «Київ» ім. Сікорського (Жуляни). Літаки авіакомпанії курсують до Близького Сходу, Європи та  Північної Африки. Наприкінці 2019 року «СкайАп» планує відправляти свої літаки з Черкас.

ТОВ «Авіакомпанія «Українські крила», яка базує свій флот в аеропорту «Бориспіль», виявила бажання розміщувати та ремонтувати літаки в аеропорту «Черкаси».

Авіакомпанії цікавляться черкаським аеропортом

Авіакомпанії вимагають зменшити збори аеропорту майже до нуля, обладнати приміщення для зберігання та митного обслуговування вантажів. І якщо цю вимогу черкаське летовище готове виконати, то найголовнішу – обладнати злітно-посадкову смугу, руліжну доріжку, перон – поки що не вдасться. Для цього потрібні гроші на капітальний ремонт.

«Вони питають: що у вас є? А в нас з радянського періоду є тільки злітно-посадкова смуга, в якої застелений нижній шар асфальту, а верхній покладуть у квітні. Поки що ми не готові запропонувати їм свої послуги», – сказав директор аеропорту «Черкаси».

Підрядники з ремонтом не квапляться

Департамент містобудування Черкаської ОДА подав проект капітального ремонту злітно-посадкової смуги на Державний фонд регіонального розвитку. Проект переміг. На ремонт смуги виділили 96 мільйонів гривень: 55 мільйонів з ДФРР, 41 мільйон – з обласного бюджету. З них не освоїли 41,5 мільйонів, а смугу відремонтували менш, ніж на половину. У цьому році на ремонт смуги додатково спрямували 56 мільйонів гривень. Залишилось зміцнити нижній шар асфальтобетону геосіткою, покласти верхній шар та нанести розмітку.

Злітно-посадкова смуга чекає на другу чергу ремонту

Але смугу можуть і недоремонтувати. У грудні поліція порушила кримінальну справу за фактом зловживання на ремонті. За даними слідства, підрядник ТОВ «Ростдорстрой» у змові з чиновниками департаменту містобудування обласної адміністрації завищили вартість ремонтних матеріалів на 8,5 мільйонів гривень.

Але навіть одна повністю відремонтована смуга не зможе приймати літаки. Адже без руліжної доріжки та перону вона не має сенсу. Іван Далібожак каже, що у найпоширеніших повітряних суден – Boeing-737, турбіни розташовані невисоко. Якщо літак заїде на зношену руліжну доріжку, в турбіни залетять камінці й пошкодять їх. А ремонтувати літак дуже дорого.

Тому після реконструкції смуги треба відремонтувати руліжну доріжку, частину перону, встановити світлосигнальну систему, щоб літаки змогли приземлятися і злітати вночі та в туман. Також потрібно встановити огорожу по периметру аеропорту з антипідкопним обладнанням й електронними засобами контролю.

«Для початку цього було б достатньо, аби ми змогли приймати літаки», – каже директор.

Аби відремонтувати аеропорт повністю, за підрахунками департаменту капітального будівництва, потрібно більше 450 мільйонів гривень.

Руліжна доріжка і перон потребують такого ж ремонту, як і злітно-посадкова смуга

Іван Далібожак каже, що можна вкластися і в 150 мільйонів:

«Це якщо дуже-дуже стисло, по мінімуму. Для початку відремонтувати руліжну доріжку, хоча б третину перону, встановити огорожу. Гроші економити. А потім поступово відремонтувати й іншу частину перону, потихеньку ремонтувати вокзал».

У минулому році КП «Аеропорт «Черкаси» та депутати Черкаської обласної ради звернулися до Кабінету Міністрів України за допомогою. Вони просили в Уряду 70 мільйонів на світлосигнальну систему. Відповіді поки не отримали.

Водночас, обласна влада шукає гроші на реконструкції будівлі аеровокзалу та каналізаційних мереж.

Такий вигляд може мати черкаський аеровокзал. Проект розробила одеська фірма «Dekart studio»

У цьому році обласна влада планує виділити гроші на проектну документацію для ремонтів руліжної доріжки та перону, встановлення огорожі. Проте коли це зроблять, невідомо, каже начальниця відділу економічного аналізу управління капітального будівництва Черкаської ОДА Альона Бережна.

«У цьому році обласний природоохоронний фонд виділив на каналізаційні мережі чотири мільйони гривень. Принаймні, можемо розпочати реконструкцію. А подальший ремонт цього та іншого об’єктів залежить від фінансування. Аби нам дали гроші, ми б відразу розпочали ремонтувати руліжку, перон, але немає грошей», –  сказала Альона Бережна.

Чи справді черкаський аеропорт такий важливий?

Україні дуже важлива мобільність населення. Чим вільніше переміщаються люди і товари, тим багатша держава і тим вищий рівень життя. Керівник сектору транспорту Офісу ефективного регулювання Владислав Притоманов каже, що важливість аеропорту визначається за кількістю пасажиропотоку. Має бути мінімум 200 тисяч осіб в рік. Для аеропортів локального значення може бути менше.

«У Черкаській області майже півтора мільйона населення. Порівнюючи з Харківською, Дніпропетровською областями, купівельна спроможність населення і економічний розвиток регіону забезпечують потрібний пасажиропотік. Я думаю, через це обласна влада й вирішила реконструювати злітно-посадкову смугу», –  сказав Владислав Притоманов.

Летовище має пункт пропуску через державний кордон, що дає змогу приймати міжнародні авіарейси. Аеровокзальний комплекс може обслуговувати 400 пасажирів на годину.

У приміщенні та на території аеропорту є складські приміщення загальною площею більше 1000 квадратних метрів та огороджений майданчик на 3000 квадратів. Там можна зберігати товари під митним контролем, різні вантажі. Аеропорт «Черкаси» може стати допоміжним аеропортом для «Борисполя». Він би допомагав розвантажувати й завантажувати літаки, сортувати вантажі тощо.

Реклама авіаквитків та турів на фасаді аеровокзалу ніби натякає, чого не вистачає аеропорту

«У нас як в аграрної області перспективи необмежені. Аеропорт – це аорта, яка дає живлення для всіх галузей народного господарства. Насамперед це виробництво, яке сплачує податки і підтримує невиробничі сфери – освіту, медицину», – каже Далібожак.

Директор аеропорту каже, що літаками до Черкас можна перевозити не лише вантажі. Черкаським аеропортом можуть користуватися спортсмени, бізнесмени, туристи, які прилітатимуть відвідати Канів, Моринці, Суботів, Чигирин, Холодний Яр.

«Літаки базувалися б у нас, ми б обслуговували їх, персонал і пасажирів. Черкащанин міг би сісти на літак у Черкасах, і з зупинкою в Борисполі полетіти прямо в Єгипет чи кудись іще. Це такі зручності для черкащан. До того ж аеропорт розташований на околиці міста. До нього тролейбусом можна доїхати», –  каже директор.

Як черкаський аеропорт зароблятиме?

Черкаський аеропорт може брати гроші за обслуговування пасажирів в аеровокзалі, за зліт і посадку літаків, за авіаційну безпеку, наднормативну стоянку літаків, базування та дозаправку паливом повітряних суден, санітарно-технічне обслуговування літаків, за бортове  харчування. Також летовище може здавати в оренду приміщення для кав’ярень, перукарень, відділень банків.

Він міг би конкурувати з «Борисполем», каже експерт Владислав Притоманов:

«Думаю, що черкаський аеропорт виграв би конкуренцію з локальних перевезень з Борисполем. Навіть та ж заправка літаків коштувала б дешевше, і це вигідно для авіакомпаній».

Такий вигляд має зараз аеровокзал усередині

Іван Далібожак вважає, що якби вся авіація була у державній власності і в Міністерстві інфраструктури України розраховували логістику, у всіх обласних центрах успішно працювали б аеропорти.

І поки про ремонт другої черги черкаського аеропорту і в Міністерстві інфраструктури України, і в Кабінеті Міністрів України мовчать, з нуля будується аеропорт між Дніпром і Запоріжжям. При тому, що в цих містах вже є по аеропорту. А в Полтаві аеропорт вже готується до першого рейсу в Єгипет.

А як у сусідів?

Полтавський аеропорт, як і черкаський, у 90-их передали у комунальну власність обласної ради. Він також пережив десятиліття занепаду. Наприкінці 2017-го він отримав нове дихання і статус міжнародного. За рік аеропорт «Полтава» відремонтували за 68 мільйонів гривень – там вже відремонтували смугу, перон і термінал. Оновлене летовище запрацювало в липні 2018 року. За інформацією Управління інфраструктури Полтавської ОДА, протягом 2018-го здійснено 59 рейсів. Тоді ж мав полетіти перший рейс  до Туреччини. Однак авіакомпанія не продала достатню кількість квитків. 26 березня 2019 року із Полтави можна буде щотижня літати до Єгипту. На сайті туроператора Join Up сказано, що більшість квитків на перший рейс до Шарм-ель-Шейха продано. А в травні з Полтави планують запустити рейси до турецької Анталії.

Міжнародний аеропорт “Полтава” після ремонту

Для того, щоб летовище мало менші витрати, Полтавська облрада хоче передати злітно-посадкову смугу, руліжну доріжку, перон, світлосигнальну систему та трансформаторну підстанцію аеропорту в державну власність. За словами директора полтавського аеропорту Володимира Окари, зараз триває процедура передачі.

То коли ж ми зможемо літати з Черкас?

Про польоти з Черкас говорити зарано. На це є декілька причин:

  1. На черкаський аеропорт виділяють гроші, але для повноцінної роботи їх недостатньо.
  2. Авіакомпанії цікавляться послугами летовища, але далі розмов і листів справа не рухається. Причина – пункт 1. Авіакомпаніям потрібні відремонтовані злітно-посадкова смуга, руліжна доріжка, перон, сучасні складські приміщення та облаштований необхідним обладнанням аеровокзал. Для цього потрібно 450 мільйонів гривень. В області сподіваються на допомогу Уряду, але КабМін поки що мовчить.