25 червня у народі колись вшановували Онуфрія Великого або ж Онопрія.
За народними спостереженнями вранішні приморозки у середній частині України інколи трапляються аж до цього дня, але пізніше вже їх не буває.
З цим спостереженням і пов’язана легенда, де йдеться про польові квіти. Одного разу вони довідалися від вітру, що злий дідуган Мороз збирається їх заморозити. Квіти поскаржилися Онуфрію Великому і він пішов до Мороза домовлятися. Проте Мороз був занадто впертий і тоді Онуфрій не витримав, схопив сокиру і вдарив Мороза обухом по голові. Відтоді Мороз хворів аж до Спаса, а квіти у цей час спокійно цвіли і відцвітали.
Цього дня дівчата натирають щічки червоними маками, щоб цвісти, як ці квіти, а селяни не косять траву. А після Онопрія вже починали косовицю раннього ячменю і підмічали, що співочі птахи перестають співати. Тому й казали: “На Онопрія соловей ячмінним колосом вдавився”.
Спостерігаючи ж за погодою цього дня відзначали: “На Онопрія рясні роси – на добрий врожай”.
За церковним календарем 25 червня вшановують преподобного Онуфрія Великого, преподобного Петра Афонського, благовірну велику княгиню Анну, преподобного ПАрсенія, преподобних Вассіана та Іону, преподобних Онуфрія і Авксентія, преподобного Стефана.
Іменинниками 25 червня є Онуфрій, Петро, Ганна, Арсен.
