Залишки руїн останнього («польського») Черкаського замку в сер. XIX ст. застав ще Тарас Шевченко й відобразив їх на малюнку сепією «Капличка».
На ньому зображено вид на замчище (суч. Пагорб Слави) з напільного боку в бік заплави. Ліворуч ми бачимо один із ярів, що обмежує мис (Остріжний / Клубний узвіз), на задньому плані – заплаву з двома плесами: Новим та Старим руслами Дніпра. У центральній частині малюнка – замчище, вигляд якого повністю збігається з описом 1789 р.: мис із крутими схилами, верхівку якого оточує рідкий похилений дерев’яний частокіл, рів з напільного боку, дерев’яна в’їзна брама, дах якої крито гонтом і, нарешті, сама каплиця у дворі «з дерева порізаного, дранкою побита».
Малюнок походить з альбому 1845 р., в якому містилися замальовки, які Т. Шевченко виконав під час його роботи в Київській археографічній комісії, на них здебільшого зображено пам’ятки старовини з території Чернігівщини, Переяславщини, Канівщини, Черкащини, Чигиринщини та Полтавщини.
Приблизно з цього ракурсу малював Т. Шевченко “Капличку” (на жаль точно вийти на “точку” заважають будинки)
Традиційно вважають, що «Капличку» створено на Чигиринщині (на звороті – відомий малюнок «Богданові руїни в Суботові»). Однак документальна інформація та й сам малюнок насправді вказують на Замкову гору в Черкасах, де каплиця фіксується як новозбудована в описі 1789 р., а потім ще й у 1850-х роках, про що пише вже І. Фундуклей у своєму статистичному описі міста.
У літературі, звичайно вказано, що Т. Шевченко перебував у Черкасах у 1859 р., а стосовно 1845 р. зроблено лише припущення. Проте, якщо проаналізувати характер його подорожі на Чигиринщину, то однозначно випливає, що він не міг оминути це місто. У вересні 1845 р. Т. Шевченко, найімовірніше, як мінімум двічі проїжджав через нього: спочатку із села Потоки на Канівщині на Чигиринщину, а потім вже звідти до рідної Кирилівки. Дорога в обох випадках пролягала через Черкаси.
“Двір на річкою, званою Дніпро, рів навколо окопаний, на пагорбі стоїть, дубовими палями обнесений, а частково новими сосновими. В’їжджаючи на міст дитинця на рову і брамка дерев’яна, гатами оббита (…) Каплиця нова з дерева порізаного, дранкою побита…” (Опис Черкаського замку 1789 р.)
Де можна прочитати докладніше:
- Куштан Д., Ластовський В. Археологія та рання історія Черкас. – К.-Черкаси: ІА НАНУ, 2016. – 290 с.
- Ластовський В. В., Куштан Д. П. Тарас Шевченко і пам’ятки церковної старовини: спроба сучасної інтерпретації «Каплички» (1845) // Церква – наука – суспільство: питання взаємодії: Матер. 14-ї Міжнар. наук. конференц. (м. Київ, 25.05 – 3.06.2016 р.). – К., 2016. – С. 212–214.
- Куштан Д. П. Історія черкаських замків (XІV–XVIII ст.) // Україна – на шляху до Незалежності: Зб. матер. наук.-практ. конференц. (м. Корсунь-Шевченківський, 6 грудня 2017 р.). – Корсунь-Шевченківський: ФОП Майдаченко І. В., 2018. – С. 20–28.
Дмитро Куштан, археолог, краєзнавець
