Ківі, чорниці, ківано: екзотичні плоди вже вирощують на Черкащині

10 Квітня 2019 23:28

Ківі, нут, гірчиця та чорниці з лохиною — на Черкащині вирощують культури, про які навіть і думати не могли наші діди. Причина — глобальне потепління та зміна кліматичних поясів, які змушують сільгоспвиробників підлаштовуватися та вирощувати непритаманні для нашого регіону культури. До чого вдаються виробники, як адаптуються та чого чекати вже за пару років аграрній Черкащині?

vechirka.net

Погода диктує умови

— Країна походження — Україна, дивується жіночка, беручи коробочку з ківі у центральному універмазі Черкас. — Я вже не вперше їх тут купую, вони жовті, а не зелені як імпортні, мають менше насіння й солодші, але аромат звичайного ківі.

Ківі вирощують у селі Хрещатик, лохину, чорниці, ожину — у Тубільцях та Березняках, ківано — у Вільховці. Ще пару десятків років тому будь-який агроном сказав би, що це з розрядку фантастики, але для сьогодення — це реальність. Підлаштовуючись до нових кліматичних умов, черкаські сільгоспвиробники освоюють нові культури та технології.

— Дійсно, за останні десятиліття клімат на Черкащині змінився: середньомісячна температура повітря збільшилася, а рівень вологи — зменшився. Зрозуміло, що в таких умовах аграрії вимушені пристосовуватися — встановлювати поливні системи, використовувати посухостійкі сорти рослин, — розповідає начальник відділу організації виробництва та інженерного забезпечення Управління агропромислового розвитку Черкаської ОДА Валентина Сокирко. — Весняно-польові роботи сьогодні розпочинаються раніше. Наприклад, цьогоріч роботи стартували 15 лютого — на місяць раніше від минулого року.

Валентина Сокирко розповідає, що на Черкащині почали вирощувати культури, які були нехарактерні для нашого регіону. Зростає кількість аграріїв, що вирощують нут, сочевицю, коріандр. Підприємства, які займаються вирощуванням плодово-ягідної продукції, а їх в області понад 70, все більше зосереджують увагу на вирощуванні чорниці, лохини, суниці, горіхів, персиків, черешні, оскільки на цю продукцію є попит.

Підтверджують зміни умов роботи сільгоспвиробників і в Черкаському обласному центрі з гідрометеорології. Тут констатують: середня температура повітря за останні тридцять років в області виросла на 1,1 C, проте найбільше вона змінилася у зимовий та літній періоди — практично на 1,5 С. При цьому кількість опадів суттєво не скоротилася, однак змінилася їх структура. Збільшилася кількість небезпечних метеорологічних явищ — гроз, граду, шквалів та смерчів.

— Ранній початок теплого періоду на Черкащині зумовлює раннє відновлення вегетації рослин та ранні терміни сівби ярих культур. Збільшення тривалості вегетаційного періоду сприяє отриманню більших врожаїв основних сільськогосподарських культур. Однак одночасно це збільшує і загрозу пошкодження рослин пізніми заморозками, бо на час їх настання рослини вже добре розвинені й вразливі, — констатує директор Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань.

Збільшилася кількість днів, коли середньодобова температура вища за 15 С, відмічається збільшення й кількості спекотних днів, коли середньодобова температура вища 25 С. Відповідно, стало більше днів протягом року, коли рослини можуть розвиватися, а отже з такою тенденцією можемо припустити, що вже за якихось пару десятків років в Україні як і, скажімо, у Туреччині можна буде збирати по кілька врожаїв на рік.

Плантації ківі під Черкасами

Василь Лук’яненко планує засадити ківі чотири гектари землі в селі Хрещатик Черкаського району. Свою плантацію він спільно з партнерами по бізнесу планує розбити на березі річки Рось та облаштувати там ще зону для відпочинку.

— Так, ківі – не характерна для нашого регіону культура, але зараз вивели морозостійкий сорт. Окрім того, клімат Черкащини не такий суровий як був раніше, — ділиться своїми розмірковуваннями Василь Лук’яненко. — Це не надто вибаглива рослина, плоди приносить на п’ятий рік і плодоносить до 50 років. Ми плануємо збирати на наших чотирьох гектарах до 100 тонн урожаю. Але поки ми на стадії планування, а як вийде на ділі покаже час.

Переселенець із Криму В’ячеслав Кантур вже має досвід вирощування екзотичних ківі в селі під Черкасами. Після окупації півострова, у 60 років чоловік залишився без дому та заощаджень і вирішив зайнятися сільським господарством. Шукав щось нове, оригінальне й екзотичне, аби потребувало небагато землі й приносило добрий урожай. Отак натрапив на селекціонера з Ужгорода і його морозостійкі саджанці ківі. Поїхав на Закарпаття і побачив зібраний ним урожай. Купив 100 саджанців. Зараз має 490 саджанців на площі 0,5 гектара в селі неподалік Черкас. Уже цього року спільно з напарником планують висадити 5 гектарів ківі, а з часом збільшити плантацію до 10 гектарів.

З Нової Зеландії до України

Іван Шульц, експериментатор із села Вільховець Звенигородського району вирощує екзотичне ківано. Батьківщина цієї рослини – Нова Зеландія, але її успішно вирощують у Південній Америці, Ізраїлі, Італії і… в Україні.

Це трав’яниста ліана родини гарбузових. Тож і культивувати її варто, як звичайні огірки, дині та кавуни. Проте відмінність все ж є. Ківано треба вирощувати через розсаду. Спочатку пересаджена на город розсада росте не так швидко, а згодом ріст прискорюється і вже під кінець червня вся засаджена ділянка покрита стеблами з листям. У липні на рослинах можна побачити яскраво-жовті квіточки – трохи менші, ніж на огірках. На одній рослині є і чоловічі, і жіночі суцвіття, запилюють їх бджоли. Ківано дуже врожайний. На одному розгалуженому стеблі, який досягає 3-4 м у довжину, а то і більше, може зав’язатися до 30 плодів, але чим більше плодів, тим вони дрібніші, тому доцільно залишати не більше 8-12 штук. У такому випадку плоди виростають одного розміру, довжиною 10-12 см і 7-8 см в діаметрі, а вага коливається від 180 до 300 г. По мсаку плід схожий на огірок і банан. Зважаючи на те, що ця культура теплолюбна і вологолюбна, її регулярно треба поливати. Плоди ківано Іван Шульц збирає у міру їх достигання до 25-30 вересня. Головне, аби ківано не постраждав від заморозків, тому зі збором врожаю не треба зволікати. У прохолодному приміщенні плоди можуть зберігатися протягом 3-6 місяців.

Виживають найбільш пристосовані, тож сьогодні людство і черкащани зокрема пристосовуються до нових погодніх умов. І хто знає, може за якихось 50 років на Черкащині збиратимуть по два урожаї бананів за сезон, а місцеві газети писатимуть корисні поради про те, як збільшити урожайність ананасів та манго.