Сьогодні 2 травня: цікаво знати

2 Травня 2019 09:00

«Прачі б’ють – Івана чуть», говорили колись у народі 2 травня, коли шанували Івана Старопечерника. Адже раннє травневе сонце особливо парке, і тому у цей час жінки виносили до річок та ставків наткані за зиму сувої полотна, змочували їх воді, збивали праниками і сушили – вибілювали на сонці.

Також у перші дні травня підмічали, якщо травень холодний – буде рік голодний, а як випадуть у травні три добрих дощі, то вродить хліба на три роки.

За церковним календарем 2 травня вшановують преподобного Іоанна Ветхопечерника; мучеників Феони, Христофора й Антоніна; священомученика Пафнутія, єпископа Єрусалимського; святого Георгія, сповідника, єпископа Антіохії Пісідійської; святого Трифона, патріарха Константинопольського; преподобного Никифора, ігумена.

Іменинники 2 травня:
Христофор, Никифор, Георгій, Іван, Трифон.

Чи знаєте ви, що:

У пісні «Їхав козак за Дунай», яку вважають народною, є автор – це український козак, поет, політик та філософ 18 сторіччя Семен Климовський.

У свій час він був «знаним не менше, як сім грецьких мудреців і шанованим в Україні між козаками і селянами, які приходили здалеку послухати його мудрих розмов і чудових віршів», писав про нього історик Микола Карамзін. Свого часу Климовський написав багато віршованих творів. Одну книжку «Про правду і великодушність добродійників» він подарував Петру І. Як відреагував на неї цар, невідомо. Однак дослідник В. Срезневський стверджує, що, прочитавши книжку, Петро І мав розгніватися. Попри все вона і нині зберігається у бібліотеці Російської академії наук у Петербурзі.

Щодо пісні «Їхав козак за Дунай», то під її впливом писали свої твори українські та російські поети, зокрема, Л. Боровиковський, О. Пушкін («Козак»), О. Дельвіг («Поляк»). А Салтиков – Щедрін зазначав, що у найвіддаленіших куточках Росії кожна баришня, яка не хотіла відставати від моди, виконувала цю пісню-романс.

У Європі ж вона стала популярною спочатку в Німеччині. На її тему музику писали Г. Вебер та Бетховен. Вона увійшла до збірки «Музикальні скарби німців», але у примітках зазначалося, що слова і музика пісні виникли в Україні. З Німеччини вона потрапила до Франції, Австрії, Чехії, Англії, а потім і до Угорщини. Текст пісні друкувався італійською, польською та іншими мовами, причому у перекладах вона залишалася майже без змін.

Оригінал пісні до сьогодні не зберігся. Нові покоління до неї додали щось своє, проте її основа залишилася незмінною.