“Каневская неделя” першою на Черкащині почала друкувати матеріали українською

5 Червня 2020 09:00

Як відомо, перші газети на Черкащині почали виходити в Черкасах (1903) та Умані (1904), а потім і в інших повітових містах на початку ХХ ст. Серед видавців переважали приватні особи, а також органи місцевого самоврядування – земства, громадські та фахові товариства і спілки. Усі вони були російськомовними.

facebook.com/Василь Мельниченко

Винятком стала «Каневская неделя» – громадсько-політична і національно спрямована газета, перше число якої побачило 11 січня 1913 року (редактор-видавець Л. С. Сергєєв). І хоч часопис мав офіційний статус «русско-украинской еженедельной газеты-журнала», більшість його матеріалів друкувалися українською мовою.

В першому номері цієї газети повідомлялося, що вона буде виходити один раз на тиждень – у п’ятницю, річна передплата – 2 крб. 50 коп; на півроку – 1 крб. 50 коп., на 3 місяці – 85 коп., в роздріб – 6 коп. за 1 шт.

У вступній статті «Від редакції» на другій сторінці йшлося про назрілу потребу видавати газету: «Видаючи цю газету, ми не ставимо перед собою широких завдань, ми будемо намагатись більше висвітлювати безпартійні події російського і українського життя, постійно знайомити провінцію з її ж особистим життям. На нашу думку, такі завдання найбільш відповідають запитам провінції, тим більше, що останнім часом більшість великих газет зовсім не друкують матеріалів із провінцій».

Особливу увагу засновники газети – канівчани брати Олексій та Григорій Варавви (майбутні українські письменники, які на той час працювали в Канівській міській управі), приділяли шевченківській тематиці і проблемам національного відродження. В першому ж номері газети Григорій Варавва під псевдонімом «В. Стеблик» у своїй статті, ведучи мову про народні бібліотеки, висловлював думку про те, щоб і «письменний, і неписьменний міг розібратися, що в тих книжках пишеться, і що на тих читаннях читається… і чому б нашій Канівській нараді або й нашому земству не подумати про те, щоб завести читання для народу… мовою, якою народ говорить у сім’ї і скрізь між собою…»

В 7–8 числах «Каневской недели» №№ 7–8 за 1913 рік вміщена пронизана вірою в здійснення заповітів великого Кобзаря стаття, присвячена 52-м роковинам від дня смерті Т.Г. Шевченка. Хоч автор і не підписав свого прізвища під нею, шевченкознавці стверджують, що її написав канівчанин Яким Єрмолаєв (Яким Самотній) – один із учнів багаторічного і вірного охоронця Шевченкової могили В.С. Гнилосирова.

Газета перебувала під пильним наглядом поліції.

У таємному донесенні поліції від 8 березня 1913 року йшлося про те, що в статтях газети «Каневская неделя» щодо необхідності введення в школах української мови містяться ознаки пропаганди.

Попри те, що газета в Каневі виходила лише до 28 квітня 1913 року, вона справила помітний вплив на процес національно-культурного відродження.

Василь Мельниченко, голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького