Територія, на якій зараз розташовані Черкаси, тисячоліття тому виглядала зовсім інакше – це була рівнинна лісостепова надзаплавна тераса правого берега Дніпра, домінантами якої виступали численні кургани.
Світлина з фондів Черкаського обласного краєзнавчого музею
Ці земляні поховальні споруди почали насипати ще за доби ранньої бронзи (ІІІ тис. до н. е.). Курганні поховання практикувалися протягом усієї доби бронзи, а також у ранньому залізному віці – в скіфський час (VII–III ст. до н.е.). Згодом курганні споруди перетворилися на своєрідні ландшафтні маяки-орієнтири, за допомогою яких можна було орієнтуватися в переважно рівнинній місцевості.
Нерідко їм присвоювалися власні назви. Так в «Описі Черкаського замку» 1552 р. згадуються Сугаревий та Великий кургани. Ще у сер. – 2-й пол. ХІХ ст. поблизу Черкас фіксувалися кургани: Оплакана та Збаражні могили коло кол. с. Змагайлівка, Цісарська та Рядові могили біля с. Цісарська Слобода (зараз – Червона Слобода).
Один такий курган – Гостра могила – до 1930-х років знаходився безпосередньо на території міста. Пам’ять про нього збереглася у місцевому мікротопонімі – вулиця Гостромогильна (нині частина її носить назву радянського космонавта Волкова, інша – забудована).
Про курган «Гостра могила» згадує унікальна світлина, яка зберігається в фондах Черкаського обласного краєзнавчого музею. На ній зображено останець кургану, на фоні якого стоїть молодий чоловік (можливо співробітник музею?). На звороті світлини напис: «Рештки Гострої могили. Черкаси» і дата: «21.V.1932 р.». Курган був заввишки близько 5 м і мав конічну форму (звідси і назва). Очевидно, невдовзі після того, як було зроблено фото, останець насипу був остаточно зневільований (будь-яких згадок про його дослідження знайти не вдалося).
Зі спогадів старожилів вдалося з’ясувати, що Гостра могила знаходилася на перетині вул. Гостромогильної та Монастирської (раніше – Вербовецького, зараз – Кобзарської). До того ж у правій частині фото можна побачити фасад однієї з будівель цукрорафінадного заводу.
Місця ймовірної локалізації кургану “Гостра могила” в Черкасах
Наявні на сьогодні дані дозволяють локалізувати місце Гострої могили приблизно на місці теперішнього дитсадка № 78 «Джерельце» (вул. Кобзарська, 38). Можливо колись вдасться дослідити цю територію за допомогою новітніх геофізичних методів та виявити поховальну камеру основної могили, яка знаходилася під курганним насипом. Хтозна, може пощастить натрапити на поховання скіфського аристократа, як це трапилося під час розкопок кургану-тезки «Гостра могила» на Дніпропетровщині (дослідження І. Забєліна у 1862 р.)?
За інформацією Черкаського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини – ЧАМ
