Письменник Андрій Курков пише книжку про події на Майдані – про Революцію гідності, або Революції Волі, як її ще називають. Про роботу над “Щоденниками Майдану” один із найвідоміших за кордоном сучасних письменників України розповів у Черкасах, презентуючи місцевим читачам роман “Львівська гастроль Джимі Хендрікса”.
“Післязавтра я ставлю крапку в цій книзі, я щодня писав нотатки і відправляв одразу двом перекладачам – німецькому і французькому. Ось зараз я піцерії “Хрещатик отримав німецьку вестку наступного перекладу, буду вночі читати, бо на ранок маю відправити з виправленнями й поясненнями”, – каже Курков. Книгу він писав на основі своїх щоденників, бо має таку звичку – вести щоденники – ось уже більше 30 років. – Це й історія моєї родини і всієї країни, те, що відбувалося тоді в Києві. Ми живемо за 500 метрів від Майдану, то нам нам було все видно й чутно. І сам я ходив, фактично скасував усі поїздки за кордон і був у Києві. Випадково дізнався, що моя донька з друзями була на Грушевського, коли почалася перша атака “Беркуту”.
Книжка “Щоденники Майдану” вийде спочатку іноземними мовами, бо написана спеціально для іноземців. Окрім щоденника, вона містить найважливішу інформацію про історію України, персоналії, події – що таке і як відбувався Голодомор, хто такий Степан Бандера, що таке пакт Молотова-Ріббентропа для України. Книжка виходить 20 травня у Франції французькою, потім – німецькою і далі по світу. В Україні твір Куркова побачить світ лише восени, до Львівського форуму видавців.
Що іще розказав Курков:
які кліше про Україну існують в Європі
“Через останні події в Україні ми заходимо “через телевізор” у кожну європейську країну. Поки в нас не заспокоїться ситуація, Україна буде актуальною в усіх країнах світу. Мене питають журналісти із Індії, я пишу статті в індійську пресу про те, що відбувається в нас. Страшно люблять західні журналісти говорити, що український схід – проросійський, а захід – проєвропейський. Але зараз так виходить, що три чверті населення проукраїнські, але вони мовчать, а одна чверть кричить про Росію. Натомість кліше, яке намагалася провести Росія, що Західна Україна – батьківщина фашизму, воно не пройшло. Мало людей у це вірить”.
чому українські президенти нещасті і чи легко образити Путіна:
“Мене довго мучило питання, чому українські президенти такі нещасні і чому деякі чоловіки так хочуть стати президентами, а потім скаржаться, що їх ніхто не любить. Тому я вирішив написати роман “Останні любов президента”, використовуючи метод Станіславського: самому стати головним героєм і писати про те, як випадково людина стала президентом у 2011 році (а роман вийшов у березні 2004-го), його отруюють друзі під час виборів, в нього дивне захворювання шкіри. А в романі ще є один персонаж – президент Росії до 2016 року Путін, який обіцяє перекрити газ Україні і Крим з Севастополем обіцяє забрати. Після того роману в мене були проблеми в Росії, на 18 місяців мої книжки зникли з усіх книгарень, мене там публічно обізвали українським націоналістом, який пише українською мовою. Російські чиновники вимагали скасувати презентацію роману у Парижі, бо я, за їх словами, ображаю Путіна”.
як жити після Майдану
“Ми всі зараз травмовані психічно тим, що відбувається і відбувалося. Я втратив почуття 
гумору, помічаю, що й той чорний гумор, який був, зник. А це значить, що в мене зміниться проза і я зможу розчарувати свого читача, який звик до моїх романів попередніх… Думаю, є спосіб лікуватися, не обов’язково пити коньяк перед сном. Якийсь реабілітаційний час для всіх нас теж бути потрібен, щоб прийти до тями і спробувати повернутися у свій нормальний попередній стан мирного часу. Ми зараз у стані війни. В будь-якій країні, де відбуваються військокі дії, люди перестають читати прозу, читают тільки новини або переживають. Їх більше цікавить власне життя, ніж героїв книжки. Ми зараз повернулися до ситуації жорстокого реалізму, він відволікає нашу уяву і ми навіть не можемо дозволити собі фантазувати про майбутнє”.
