У дохристиянські часи у ніч з 19 на 20 червня наші предки відзначали Соботку, сучасний день Івана Купала. Купальську ніч колись ще називали горобиною.
Взагалі під час літнього сонцестояння з 19 і аж до 26 червня всі ночі називають горобиними, бо вони є найкоротшими. Однак, зокрема, на Поліссі існує повір’я, що саме в Соботку сили зла у черговий раз воюють з силами добра. І тому, зазвичай, у горобину ніч дуже сильно гримить і блискає. І чим червоніше небо вранці, тим значнішою є перемога Архангелів, принаймні, так говорять старі люди. А ще саме в Соботку треба шукати цвіт папороті. Однак при цьому варто пам’ятати, що його оберігає сам лукавий і якщо той цвіт хтось колись і знаходив, свідчень після себе ця людина не залишала.
У християнські часи у народі почали вшановувати Федота-врожайника. За погодою цього дня передбачали, яким буде врожай жита: “Якщо погода ясна – буде врожай, якщо дощ – зерно буде дрібне”, “Святий Федот тепло дає – жито в золото веде “.
За церковним календарем 20 червня вшановують мученика Феодота, священномученика Маркелліана, мученика Маркела, мучениць Калерію (Валерію), Киріакію і Марію.
Іменинниками 20 червня є Марія, Богдан, Валерія, Зінаїда, Маркел.