Черкащани Дмитро Половинка та Олександр Осейко, які 11 днів перебували у полоні у терористів, сьогодні зустрілись із військовим комісаром області Євгеном Курбетом. Завтра в їхніх планах – поїздка до дислокації бригади 72, післязавтра – зустріч з губернатором області, розповів у своєму фейсбуку активіст Валерій Макеєв.
“Хлопці розповіли, що їх розмістили на самій передовій першого блокпосту Маринівки. Команди “відходити” вони просто не чули: залишались вірними присязі – прикривали відхід… Зрештою, зрозуміли, що залишились вдвох. Зателефонували до друзів по відділенню: ті звернулися до командира: “Там залишились НАШІ, потрібно якось забирати!”. Та командир був іншої думки: “Там живих вже не має…”. Дійсно: по хлопцям, які вже звикли за останній тиждень перед полоном тричі на день, наче за розкладом, отримувати “окроплювання
facebook.com
ГРАДОМ”, тепер вже працювали міномети АТО… Коли їх брали в полон, патронів вже не було… У цей день донечці Саші Осейко виповнилось рівно піврочку…
Потім – полон: спочатку у погребі в Маринівці, потім – вже в більш “цивільних” умовах – в Степанівці, – написав Макеєв, посилаючись на розповідь хлопців. –
Місцеві ( і це в декількох кілометрах від Росії) часто допомагали хлопцям: і коли їх закинули на блокпост до Маринівки з сухпайком на 3 дні, а стояти прийшлось майже місяць – допомагали харчами, і при “побуті” у полоні, і з доставкою на таксі “Слов’янськ – Сніжне – Слов’янськ”, звичайний таксист дядя Саша зі Сл’янська демонстрував і героїзм, і просто неаби яку людяність, коли пройшовши шість блокпостів до Сніжного ( разом з матерями хлопців) , потім, не зважаючи на реальні мінометні обстріли та іншу небезпеку, повернувся із хлопцями та їх матерями до Слов’янська.
Олександр Осейко з дружиною Юлею та донечкою Дашею facebook.com
Допомога заступника батальйону “Київ – 2″ Олега , земляків Станіслава Івановича та Руслана Володимировича, та сприяння (різноманітне: у тому числі вірою у визволення та щирими молитвами) зробили добру справу: хлопці живі та на свободі. І ще, безперечно, подяка (від всіх) тим, що їх відпустили… Попереду: реабілітація та … спогади”.
