Крім ампутованої ноги у Сергія роздроблені кістки лівої руки, численні осколкові поранення правої ноги, паху і черевної порожнини
На війну 21-річний молодший лейтенант Сергій Шовковий потрапив одразу після закінчення львівської військової академії. 21 червня він відсвяткував випускний, а 23 липня вже командував взводом у складі першої танкової бригади під Луганськом. Сергій розповідає, другого серпня позиції, на яких перебував його підрозділ, зазнали мінометного обстрілу з боку проросійських терористів.
Про те, що бойовики так близько до українських позицій, ніхто навіть не здогадувався – розповідає лейтенант. Терористи підійшли вночі. Через брак приладів нічного бачення українці цього не відстежили. Викликати підкріплення не було можливості, бойовики глушили зв’язок.
Шовковий розповідає, вийшов з бліндажа, щоб викликати вогонь артилерії, аж раптом за три метри від нього вибухнув снаряд.
“Контузія. Я нічого не чую, я дивлюся на себе, а у мене рука в зворотну сторону. Я на коліні виходить, сиджу, намагаюся відповзти на лівій руці. Ліва рука ще більше вигнулась”, – розповідає Сергій.
Пораненому військовому наклали джгут на ногу і довезли до найближчого шпиталю, звідти вертольотом до Харкова, далі літаком до Києва. Весь цей час боєць був притомний. Він втратив майже два з половиною літри крові. За словами Сергія, лікарі позаочі між собою його вже поховали. Але він вижив. Втім, ліву ногу врятувати не вдалося.
Крім ампутованої ноги у Сергія роздроблені кістки лівої руки, численні осколкові поранення правої ноги, паху і черевної порожнини. В животі у хлопця й досі осколки від міни. Бійця мучать сильні фантомні болі. За словами Сергія, від смерті його врятував бронежилет. Сам він намагається триматися. Підтримують батьки та друзі. Лейтенант Шовковий мріє продовжити службу в армії.
Далі на Сергія чекає тривала реабілітація і дороге протезування. Грошей на сучасний протез у родини Шовкових немає.
Реквізити для допомоги:
Приват Банк
5211 5379 0169 2231
Шовковий Сергій Сергійович
