Майже дві тисячі людей зібралися 2 вересня у Червоній Слободі під Черкасами, щоб провести в останню дорогу бійця батальйону “Айдар” Іллю Іделя, який помер після ран, отриманих на Луганщині.
На похоронах Героя були священики трьох конфесій, побратими-”айдарівці”, козаки 4-ї сотні Майдану, друзі, товариші, знайомі і ті, хто просто прийшов, щоб скласти шану тому, хто не пошкодував власного життя заради свободи України.
Траурна церемонія пройшла під національними прапорами України, під червоно-чорним прапором УПА та чорними прапорами Холодного Яру. Козака ховали з почестями: декілька кілометрів від центру села, де відбулося прощання і до цвинтаря труну з тілом воїна несли його бойові побратими. Всю дорогу багаторазово скандували: “Слава Україні! – Героям слава!”, “Слава нації! _ Смерть ворогам!”, “Україна – понад усе!”, а також гасла “Слава козаку Іллі!” і зразу ж після цього: “Путін – ху*ло!”
Могилу викопали у найпочеснішому місці – поруч з каплицею, попередньо розібравши плитку площадки біля неї. Труну опускали під залпи бойових автоматів і кулемета солдатів батальйону “Айдар”.
Що знаково – відразу ж після похорону попросився забрати його добровольцем у “Айдар” 56-річний дядько загиблого Іллі. Заявив, що від часу, коли був сержантом у складі обмеженого контингенту радянських військ у Східній Німеччині, бойових навичок не втратив. Казав бійцям з “Айдару”: “Не вірите? Можу прямо зараз перед вами десять раз на одній нозі присісти, “сонечко” на турніку прокрутити або вистрілити в яблучко…” Пообіцяв їхати на Схід власними “Жигулями”, якщо його не візьмуть з собою…
