У квітні 34-річний уманчанин Олексій Курмашев, маючи російське коріння та рідних на Донбасі, пішов добровольцем захищати Україну. Він хотів аби діти і Заходу, і Сходу мали можливість піти до школи, мали щасливе майбутнє. Першого вересня уманчани проводжали його в останню путь.
“Кто, если не я. Нужно идти пока не началась мобилизация молодой, 18-летней необстреляной молодежи”, – сказав Олексій матері та одним з перших записався добровольцем до загону Нацгвардії.
Народившись у Калініграді, він пішов боротися із загарбниками Донбасу.
28 серпня рухаючись на допомогу силам АТО по маршруту Дебальцеве – Вуглегірськ “Альпініст”, такий він мав позивний, разом із побратимами потрапив у засідку сепаратистів. Українські військові були обстріляні. Кожен нацгвардієць батальйону отримав важкі поранення.
“Наші хлопці попали в засідку. Всіх їх було поранено. Олексія також. Але вони повели себе як справжні герої. Не дивлячись на важкі поранення, вони витягували один одного з бою, аби жоден з них не потрапив до рук сепаратистів, та й ще й відстрілювалися, – розповідає капелан батальйону отець Макарій. –Згорів лише один БТР, а разом троє наших бійців. Всіх поранених відвезли до Харкова. Олексій ще був живий. Але рана виявилася дуже важка. Куля пробила бронежилет, пройшла наскрізь, вдарилася в пластину і повернулася в тіло… Чесно кажучи, ми не думали, що Олексій загине”.
