Вересень до столу подає, казали наші предки, закінчуючи польові роботи.
Дні у цей час вже коротшали та здебільшого негодило, а тому молодь збиралася в одній хаті на вечорниці, досвітки.
У дохристиянські часи 22-го вересня наші пращури продовжували відзначали Осіннє рівнодення. Ніч за своєю тривалістю вирівнюється із днем: вечори стають довшими, а дні – коротшими. Цього дня настає астрономічний початок осені. Наші діди спостерігали за павутиною: якщо вона була довгою, то осінь буде ясною і нескоро випаде сніг.
Також погоду на осінь передбачали за напрямком вітру: північний вітер мав принести холод, південний – тепло, західний – дощі, а східний – гарну ясну погоду.
У народі 22 вересня “женили комин”. До цього часу селяни мали неодмінно обсіятися озиминою. Доки господар клопотався біля ниви, засіваючи житом загінку, жіноцтво наводило лад у хаті: білило стіни, готувало обрядові страви і усвятковувало ними стіл. Діти ж скликали сусідів. Упоравшись з роботою, господар одягався у святкове вбрання, діставав зі схованки кабицю (конусоподібний мішечок) і прилаштовував її в хаті. Господиня тим часом прикрашала кабицю барвінком та хмелем і ставила посеред хати пікну діжку. Коли ж до оселі сходилися гості, домочадець викрешував вогонь і запалював лучину, а найстарша мешканка тим часом обсівала кабицю, або ж посвіт, горіхами з ліщини і гарбузовим насінням, приказуючи: “Захисти, посвіте, худібку, — коники, волики і всяку пашницю. Захисти бджілки, винеси їх на красну весну, приспор медку і вощечку, дай челядоньці охотку раненько вставати, при світлі працювати, щоб нашому роду не було переводу!”. Вогонь від “женіння комина” мав зберігатися в оселі протягом усієї осені та зими.
За церковним календарем 22 вересня вшановують праведників Іоякима і Анну та Святого Феодосія.
Іменинниками 22 вересня є:
Микита, Іояким та Анна.
22 вересня відзначають:
День партизанської слави
Всесвітній день без автомобіля
