kaniv.net
Про Ярослава Теряника, який повернувся із Ізраїлю для участі в АТО на сході України пише канівська газета “Віка” у 38-ому числі за вересень.
Ярослав Теряник народився в Полтаві у 1994 році, у 2000-му пішов у перший клас. Навчався там до 8-го класу, а потім разом з батьками через сімейні обставини переїхав до с.Келеберда Канівського району. Після закінчення школи вступив до Канівського училища культури і мистецтв на відділ режисури. Після закінчення навчання поїхав в Ізраїль до сестри, там працював, пройшов спецслужбу в армії цієї країни, планував залишитися там — оформляв документи на постійне місце проживання в Ізраїлі.
Та всі плани юнака змінили події, які відбуваються в Україні…
— Коли почалось це заворушення в Україні, мені стало прикро від того, що робиться в країні, яку я люблю. Я приїхав сюди і пішов в військкомат проситися добровольцем у зону бойових дій. Мені запропонували в військкоматі контрактну службу. Зараз я оформляю документи і найближчим часом їхатиму в зону АТО…
— Що б ви сказали, звертаючись до чоловіків призовного віку, до тих, хто має досвід проходження служби в гарячих точках?
— Я б їм сказав, що не треба боятися — потрібно відстоювати свою країну. Я розумію, мені в моєму віці страшно туди йти, всім страшно туди йти. Але треба вже йти. Саме зараз туди треба йти, щоб пройти цю військову підготовку саме зараз. Не дай Боже, все це розгорнеться в країні в крупних масштабах — тоді забиратимуть усіх і кидатимуть на передову як живе м’ясо.
— Коли і куди ви їхатимете після завершення процедури оформлення документів у військкоматі?
— Думаю, що вже в кінці цього тижня поїду. Спочатку, як мені сказали, — в Житомир в 95-ту аеромеханізовану бригаду ПДВ, там — тиждень-два підготовки, а потім — в зону бойових дій.
— В Ізраїлі ви проходили військову службу. Яка військова спеціалізація у вас там була?
— Я проходив там службу в диверсійних військах, в умовах, наближених до бойових, — говорить Ярослав. — Нашу групу закидали в розташування умовного ворога, де ми мали знайти центральну базу противника і зсередини її знищити. І те, що я пройшов в армії Ізраїлю, мені, безперечно, стане в нагоді під час служби в зоні АТО.
— В ізраїльську армію ви пішли з власної ініціативи?
— Так. Я планував залишитись в Ізраїлі на ПМЖ, і документи вже були готові для оформлення постійного місця проживання в цій країні.
— Як ставляться ваші батьки до вашого вибору стосовно служби в зоні АТО?
— Батько сказав, що гордиться моїм вибором, сказав, що розуміє, куди я йду. Коли ми сьогодні їхали в Канів, він мені сказав, що буде оформляти документи на партизанський загін… Мама, звичайно, кожен день мене благає, щоб я туди не їхав. Але це мій вибір і я вже так вирішив — треба щось міняти…
