У народі 7 жовтня вшановували Феклу. Їй молилися, аби свята вберегла хліб від пожежі, який з цього дня починали молотити на токах. Вважалося, що день Фекли є останнім для збору царя грибів – боровика. Також підмічали, що з Фекли ночі ставали темнішими, а день вже зменшувався “кінськими кроками”.
Існувало повір’я — що цього дня зав’яжеш, ніколи не розв’яжеться. Тобто зав’язані цього дня знайомства залишаться на довгі роки і перейдуть у міцну дружбу, а подружнє життя — не розв’яжеться довіку.
Зазвичай на Феклу варто збирати буряк з городу. Щоб дізнатись про майбутню зиму, спостерігали за дубом: якщо на ньому багато жолудів – до теплої зими і “хлібного” літа.
За церковним календарем 7 жовтня вшановують рівноапостольну першомученицю Феклу, преподобного Никандра, преподобного Копрія, мученика Галактіона та святого Владислава Сербського.
Іменинниками 7 жовтня є: Владислав, Данило, Фекла і Галактіон.