Виставка “Жінка-берегиня” художниці Тетяни Черевань відкрилася 3 грудня у музеї “Кобзаря” в Черкасах. Мисткиня представила понад дві десятки портретів жінок, виконаних олівцем, тушшю і професійними маркерами на жовтому сонячному тлі. Майже кожен образ – у вишитій сорочці і вінку. Це сучасні українські берегині – жінки (доньки, дружини, матері й бабусі), які чекають вдома своїх воїнів, заповнюючи мирне життя квітами й теплом…
Тетяна Черевань розповідає, що ідея серії “Жінка-берегиня” з’явилася в неї влітку на Західній Україні, коли художниця глибше пізнала культуру Карпат. А надихалася мисткиня… фейсбуком.
“Я зрозуміла , що хочу намалювати не просто образи, а справжніх українок, які для близьких людей є Берегинями. Розказала подрузі, вона розповіла про це у фейсбуці. Мені почали писати листи…багато… я читала історії, я вдивлялась в обличчя…. і малювала… Хотіла намалювати всіх хто надіслав листи, але часу мала не так і багато, – згадує Черевань. – Я хотіла показати жінку-українку сонячною, уквітчаною, радісною, сильною”.
Заслужений майстер народної творчості Ольга Мартинова відзначила символіку вінків, що в них красуються берегині на картинах черкащанки.
“Вінок – це один із оберегів української жінки. Єдине, що треба дуже обережно й виважено до цього відноситися, бо кожна квітка, кожен елемент орнаментики має в собі оберегові значення, щоб не використати те, що працюватиме не на плюс, а на мінус. Сьогодні на часі такий важкий період українського народу, що через ці символи й обереги треба відновлювати наші традиції. Ми цим жили віками і, мабуть, нам треба цього триматися й далі”, – каже Мартинова.
Презентація виставки відбулася в Харкові наприкінці листопада. А вже в середині січня берегинями з Черкащини милуватиметься Київ.
