Археолог, краєзнавець і багаторічний член топонімічної комісії Черкаської міської ради Михайло Сиволап виступає проти перейменування вулиці Фрунзе в Черкасах на вулицю Симоненка, називаючи таку ініціативу “радянським підходом”. Натомість вчений пропонує повернути одній з найдавніших вулиць обласного центру історичну назву – Верх-Горова.
Про це Михайло Павлович заявив у коментарі “Рідній Черкащині”.
“При всій повазі до постаті Василя Симоненка, вважаю, що у всьому треба знати міру і знати історію свого міста. Черкаси – давнє, історичне місто. І нинішня вулиця Фрунзе (а її давня назва Верх-Горова) – в ньому чи не найбільш старовинна. 200 років тому архітектор Вільям Гесте повністю перепланував Черкаси, але вулиця Верх-Горова через своє знаходження на дніпровських кручах лишилася майже без змін. Ця вулиця, а отже очевидно і її назва, існувала і в 18 сторіччі, а може, й раніше. Можливо, це остання вулиця в Черкасах, якою ходили козаки Богдана Хмельницького і точно – гайдамаки Максима Залізняка. У цьому можна переконатись, перечитавши статтю Максима Степанова про давні карти Черкас, де, зокрема наводиться накладання плану Гесте на давню вуличну мережу. Там саме ця вулиця залишилась майже без змін, у той час як решта були повністю переплановані й датуються лише 19 століттям. Це залишки історичного скелету нашого міста, який був повністю стертий у 1923 році, коли комуністи одним рипом перейменували всі вулиці, випадково пропустивши тільки Розкопну. Я вже більше 20 років добиваюся, щоб всього лиш 25 вулицям у Черкасах вернули їх старовинні назви (лише 25, бо більше нема), а Верх-Горова ледь не ключова серед них. Ми ж нібито історичне місто, чи вже ні? У нас лише близько 25 вулиць, яким можна повернути старовинні назви, це 5% від кількості і невже ми будемо зараз уподоблятися більшовикам, “рубаючи” й ці назви? Чим ми зараз будемо кращі за радянських діячів, які до якоїсь круглої дати щось перейменовували, відкривали, брали міста? Це в нас говорить отой іще недовидавлений радянський раб. У Черкасах десятки вулиць із совковими назвами без глибокої історії, але взялися саме за цю. Ми ж не маємо руйнувати все “до основанья, а затем..” як у ХХ столітті, а відроджувати. Тож з історичною спадщиною треба поводитись обережно, а не ламати історію через коліно! Наприклад, у центрі Парижу досі є вулиця Старої Голуб’ятні, по якій ходив д’Артаньян. Голуб’ятні там сотні років немає, але пам’ять – залишилася. Тим більше, що Верх-Горова – старовинна народна (!!!) неідеологізована суто черкаська назва, подібної я не зустрічав ніде. Це саме те, що можна назвати “черкасизмом”, притаманним саме нашому місту. Крім того, ми не повинні протиставляти більш близьку історію більш давній, нових героїв – героям минулого, вони всі наші і всі заслуговують на нашу повагу. Просто давніх героїв ми знаємо менше, але це не їх, а наша вина, наслідок постколоніального безпам’ятства”, – каже Сиволап.
Натомість краєзнавець пропонує назвати іменем Симоненка (Симоненківський узвіз) безіменні сходи, які ведуть від пам’ятника Симоненку за Палацом одружень униз, на Митницю. Або й сквер, де власне й стоїть пам’ятник поету. На думку вченого, можна знайти й інші форми увічнення пам’яті нашого видатного поета, не руйнуючи більш давню історичну пам’ять.
Сиволап нагадує, що вулиця Симоненка у Черкасах є і вона важлива, незважаючи на те, що коротка, зате розміщена у самому центрі, що дуже почесно, та й існує вона там давно, близько 20 років. “Не в розмірі вулиці її значення. У Києві є вулиця Десятинна на один квартал. І ніхто не думає її перейменовувати, бо в неї дуже глибока історія. Вулиця Симоненка в Черкасах хоч і маленька, але в самому центрі міста. Як на мене, це важливіше, ніж розмір”, – відзначив Сиволап.
Нагадаємо, 8 січня під час відзначення 80-ліття поета й журналіста Василя Симоненка голова Черкаської облради Валентина Коваленко заявила про перейменування вулиці Фрунзе на вулицю Симоненка.
