У селі Легедзине Тальнівського району Черкаської області 13 січня відсвяткували “тракторну Меланку”. Місцеві селяни разом з художниками, майстрами кераміки, артистами та музейниками розмальовували трактор та водили козу на території заповідника “Трипільська культура”.
Біля входу в приміщення музею – тюки сіна. Двоє музик в українських національних костюмах грають на цимбалах. Поруч стоїть трактор із причепом. Один із музикантів – організатор свята художник Юрій Рафалюк. Чоловік два роки проживає в селі. Раніше жив і працював у Львові.
Андрій Собянін із Полтави захоплюється керамікою. Ходить у смушковій шапці. До шапки причепив два роги. Хтось із дівчат намастив його обличчя чорною фарбою. Тепер остаточно став схожий на чорта.
Андрій встановив імпровізоване пекло із цегли. Нагору поставив старі ще радянські залізні ящики з-під молока. На них – ключі. На ящиках – глиняна кераміка.
“Ніхто з митців не може поєднати метал та кераміку. А Андрій зумів, – пояснює його дружина Тетяна. – Ключі означають вихід із пекла. Але до них не добратися, бо там горить. Мета сьогоднішнього заходу – осучаснити старовинне святкування Нового Року – Меланки й Василя. Раніше українці розмальовували вози, а тепер будуть розмальовувати трактор”.
У “пекло” підкидають дрова й там починає горіти. Собянін просить не класти всі дрова відразу.
Якийсь чоловік у білому медичному халаті привів козу. Тварина одягнута в жіночу кофту. На рогах – білий картуз. Всі кидаються фотографуватися з козою. Та рветься додому. Власник під час фотосесії встигає поцілувати кількох дівчат у національних костюмах.
Трохи далі біля мініатюрної печі підігрівають глінтвейн. Час від часу дівчата додають туди меду й квіти гвоздики для запаху й смаку. Всім бажаючим наливають у невеликі пластикові склянки.
Сходами на другий поверх музею розміщені гіпсові копії половецьких баб. На другому поверсі – книга відгуків. Останній – екс-президента Віктора Ющенка.
За кілька хвилин художники із балонами фарби розмальовують тракторний причеп.
Легедзинський хор стає неподалік дверей. Навпроти нього – хор із Тальянок. По черзі співають новорічних пісень.
Після співів директор заповідника “Трипільська культура” Владислав Чабанюк запрошує усіх на виставку. Вона – в підвалі. Біля входу двоє дівчат розмальовують чоловікам вуса чорною фарбою.
“Оце Юрій Рафалюк зібрав різноманітні тканини, які тільки завалялися по скринях легедзян і з цієї тканини створив жіночі портрети”.
Жінки із легедзинського хору підходять ближче.
“Та це ж ти”, – показують одній.
“Я? – Дивується жінка. – Щось дуже гарна й молода”.
У сусідньому залі виставка ляльок-мотанок. За кілька хвилин відвідувачі виходять надвір. До зали заходить нова партія глядачів. На вулиці під звуки цимбал починаються танці.