фото Сергія Черкасова
23 квітня у дохристиянські часи наші предки відзначали два свята: жіноче і чоловіче. Жіноче, або ж, точніше кажучи, дівоче свято, називалося на честь Лелі, дочки Богині кохання Лади — Лельником. Вшановуючи Лелю і Ладу, дівчата виконували обряд Ладування і при цьому співали пісні «ладо виці». Суть обряду полягала в упорядкуванні хаосу, встановлення рівноваги, як у природі, так і в душі.
Чоловіки ж 23 квітня вшановували батька всіх Богів Ярила та Овсеня, покровителя бджіл і коней. Цього дня до схід сонця умивалися росою, обходили ниву з хлібом та палили вогнища, що символізувало відкриття небесних воріт та появу різнотрав’я. А потім у жертву Богам приносили півня, споживаючи його у полі без жінок.
Християни 23 квітня вшановують мученика Терентія, про якого у народі говорили, що «Терешко дороги сушить». У цей час розкриваються бруньки у груші, дуба.
Також 23 квітня за церковним календарем вшановують мучеників Олександра, Максима, Федора та інших 33-х, мучеників Якова пресвітера та Григорія – патріарха Константинопольського.
Іменинниками 23 квітня є:
Терентій, Яків, Олександр, Максим, Григорій.
23 квітня святкують:
Всеукраїнський день психолога
Всесвітній день книги і авторського права. ЮНЕСКО обрала цю дату з огляду на її символічність для світової літератури. Адже саме цього дня 1616 року померли Сервантес, Шекспір і де ля Вега, народилися Моріс Дрюон і Володимир Набоков. Традиція святкування Дня книжки народилася у Каталонії, де 23 квітня, на День Юрія, традиційно дарували троянду за кожну куплену книжку. Сьогодні Всесвітній день книжки святкують у 190 країнах світу.
