Село Деньги, що на Золотоніщині (лівобережжя Черкаської області) розташоване на річці Кропивна, яка поруч з цим селом утворює мальовничу заплаву. Місцина тут справді унікальна. Саме її вподобали для гніздувань лебеді, пише у своєму блозі черкаський фотограф mandrivnic.
“Дорога до заплави від в’їзду в село пролягає вздовж залізничного насипу. Насип цей споруджено під час другої світової війни німецькою окупаційною адміністрацією (руками місцевих селян,звісно). Через села лівобережжної Черкащини ніколи не проходила залізниця ні до того, ні після. Про ціль будівництва можна лише здогадуватись, але знаючи практицизм і дальновидність німців,можна бути впевненим, що толк від того будівництва був би однозначно, – пише фотоблогер. – Але повернімося до наших лебедів. Як виявилось, всі нормальні фотографи приїздять фотографувати лебедів зрання, ще затемно. еякі навіть займають позиції з вечора. Я ж прилиндав до водойми щось біля 10.00 дня”.
“Не можна сказати, щоб цей факт якось вплинув на результати полювання, але в цей час на водоймі вже було декілька човнів з фотомисливцями. Варто додати, що самих лише човнів було чи не більше за лебедів. Самі ж лебеді, в кількості менше десятка згуртувалися біля протилежного берега заплави… Чогось подібного я підсвідомо чекав,тому другим варіантом проведення часу було фотографування пейзажів та квітів”.
“Поки я знімав, а насправді більше милувався шикарними пейзажами, лебеді,яким, очевидно, набридло тісне спілкування з фотографами-човнярами, різко здійнялися в повітря. Я вже був готовий помахати їм рукою, як вони, зробивши коло над дальньою частиною водойми…взяли напрямок в мій бік! Як я за лічені секунди змінив пейзажний об’єктив на забракований телевик, як я швидко перевів камеру в інший режим і задав їй абсолютно інші налаштування-досі пояснити не можу. Звісно,щось взівав. Але пару зімків таки зробити вдалося. Виручив той таки фікс-телевик, який можна “вткнути” в безкінечність і знімати, не побоюючись, що промажеш з фокусуванням. Що ж,інколи буває,що й везе:) Як би там не було, ці дві світлини зробили мені настрій на цілий день!”.
“Лебеді перелетіли залізничний насип, на якому я стояв і опустилися на Кропивну вище по її течії. Саме там, між високими очеретами, знаходяться їхні гнізда, саме там вони висиджують своїх “гидких каченят”, періодично випливаючи похарчуватися. Лише піднявшись на високу гору зміг побачити звідти лебедів”.
