Днями в Черкасах експерти дискутували про майбутнє української міліції, можливості та шляхи реформування правоохоронної системи. Про це повідомляють в ГО “Kiewer Gespräche”.
Марина Цапок, експертка групи з реформи органів правопорядку Реанімаційного пакету реформ, представниця Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, окреслила основні проблеми органів правопорядку в Україні – це й непрозорість в роботі, корупція, відсутність впливу громади на пріоритети в роботі, відсутність впливу громади на призначення та звільнення працівників в регіонах, надмірна мілітаризованість правоохоронних структур, тощо.
“Спроби призначення начальників регіональних підрозділів міліції за участю громади в Черкаській області спрацювало добре, але, на жаль, згодом МВС припинило таку практику, – зазначила Цапок. – Нові київські патрульні, а це близько 2 тисяч працівників, за попередніми планами, почнуть працювати вже в червні. Але ця реформа на законодавчому рівні досі не затверджена. Окрім того, нова патрульна поліція наразі створюється в містах-мільйонниках, тому коли реформування патрульних служб та ДАІ дійде до Черкас – невідомо”.
За словами начальника УМВС в Черкаській області Владислава Пустовара, Черкащина вже фактично впроваджує зміни в роботі МВС. Так, протягом останнього року правоохоронні органи намагаються працювати максимально прозоро. Більш швидкий зворотній зв’язок з громадянами отримують через соціальні мережі (мережу Фейсбук). При УМВС в Черкаській області працює громадська рада.
“Я не віддаю злочинних наказів і мої заступники теж. Зараз вже й міліціонери не виконують незаконних наказів. Процедура звільнення – через оголошення недовіри під час сесії районної чи міської ради. Щоб викорінити корупцію, треба максимально прибрати людський фактор при притягненні до відповідальності. Наприклад, фотофіксація порушення на дорозі. Ми не чекаємо поки до Черкас дійде реформа, – наголосив Владислав Пустовар. – Наші правоохоронці мають планшети для того, аби миттєво за допомогою 3G отримувати інформацію про місце ймовірного злочину та зовнішність потенційного підозрюваного”.
За словами начальника УМВС в Черкаській області, влітку спільно з міліцією опікуватиметься безпекою містян Велопатруль – громадські активісти патрулюватимуть парки та сквери Черкас у вечірній час.
Також Владислав Пустовар наголосив, що УМВС підсилює вимоги до змісту відповідей заявникам, аби не було відписок: відповіді мають бути змістовні з ґрунтовним поясненням, чому людині, наприклад, було відмовлено у відкритті кримінального провадження. “Ми запровадили це в УМВС і дана вказівка в райвідділи детальніше роз’яснювати, чому прийняте те чи інше рішення”, – підкреслив Пустовар.
На думку Володимира Батчаєва, регіонального координатора Уповноваженого ВРУ з прав людини в Черкаській області, теоретична частина реформи виконана, але ж на практиці змін люди ще не відчувають.
“Реформування міліції у 2014 році можна порівняти з ситуацією, коли до лікарні привезли хворого, навколо нього зібралося все хірургічне відділення, описали анамнез, поставили правильний діагноз, визначили метод проведення операції і навіть дали анестезію, але зробити перший надріз, щоби видалити пухлину, ніхто не наважується, – зазначив Володимир Батчаєв. – Головним фактором успішного реформування є люди, особовий склад. Наразі ж він неякісний. Лави міліції потрібно очищати не тільки шляхом притягнення до кримінальної відповідальності співробітника, який вже скоїв злочин, а й шляхом виявлення і звільнення з ОВС співробітників, схильних до скоєння корупційних діянь і правопорушень”.
Володимир Батчаєв повідомив, що Міністерству внутрішніх справ запропоновано проводити виявлення таких правоохоронців шляхом оперативних експериментів, під час яких буде штучно моделюватися ситуація для прояву протиправних схильностей міліціонера.
“Кажучи простіше – можна очікувати, що міліціонера будуть провокувати на отримання хабара чи скоєння іншого порушення закону, фіксувати його реакцію на таку провокацію, і в разі взяття запропонованого хабара – звільнювати з роботи”, – проанонсував черкаський правозахисник.
Також Володимир Батчаєв наголосив на тому, що ведеться робота по внесенню доповнень та змін до “Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України”, аби наділити потерпілих від міліцейського свавілля значним обсягом прав під час проведення службового розслідування, чого зараз не має.
Захар Колісніченко, черкаський блогер та репортажист, поділився досвідом участі в відборі кандидатів на навчання в Новій патрульній поліції Києва. Він в порядку експерименту успішно пройшов різні види тестів, співбесіду та медичний огляд, однак вирішив, що його місце – скоріш в майбутній патрульній службі Черкас. –
“Якщо такий набір буде відбуватися в Черкасах – я обов’язково піду. Цікаво побороти систему в такий спосіб, і я активно рекомендував би долучатися до цього. Дуже важливий фактор можливості забезпечувати порядок в своєму місті, це додає мотивації”, – зазначив Колісніченко.
Гаряча дискусія точилася навколо питань системних змін в діяльності міліції, майбутнього громадських формувань по охороні громадського порядку, стандартів навчання майбутніх полісменів, застосування поліграфів до перевірки кандидатів в правоохоронці, тощо.