Коли нацисти напали на Радянський Союз, дев’ятикласник Анатолій Зарва разом із однолітками грав у волейбол. А вже за 2 роки він брав участь у найбільшому танковому протистоянні 2-ої світової війни – Курській битві.
“В пыли, в гари, ничего не слышно, дышать нечем. Везде трупный запах. Лето 6 июля 43-го года. Причем жаркое лето. Солнца почти не видно. Беспрерывно бомбят самолеты. Пахнет раскаленным железом, человеческим горелым мясом. Деваться даже в танке некуда было. Вот так я воспринял это самое большое в истории воин человечества танковое сражение на так называемой Курской дуге”, – згадує ветеран.
91-літній полковник Анатолій Зарва третину свого життя віддав військовій службі. Був двічі поранений, ледь не втратив зір. Нагороджений Орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня.
