Судова справа щодо першої золотоніської жертви АТО завершується, так і не розпочавшись. Представники вищих чинів Збройних сил сьогодні “на словах” запевнили містян, що матеріали Валентина Чурути розглянуті і по ним винесене позитивне вирішення.
12 серпня у Золотоніському суді відбулось попереднє засідання з приводу позову матері бійця Любові Стадник до Міністерства оборони та обласного комісаріату. До будівлі на центральній площі окрім неї завітали місцеві волонтери, екс- та нині діючі бійці АТО, черкаські і столичні журналісти. Також спеціально зі Звенигородки у якості свідка приїхав воїн штурмового батальйону “Айдар” Олександр Зацарінний, котрий вивозив Валентина з поля бою. Другий свідок, золотоніський боєць з позивним “Кузнєц” не доїхав до міста – його транспортний засіб вийшов з ладу у Оржицькому районі Полтавщини.
Зі сторони відповідачів присутнім був лише працівник обласного комісаріату полковник Торопенко. Міноборони суд проігнорувало. Черкаський офіцер і повідомив присутніх за 5 хвилин до початку засідання про позитивне рішення щодо Чурути. Його документи, мовляв, розглянуто і позитивне рішення сьогодні готове.
Зважаючи на це, Золотоніський суд ухвалив ряд рішень. Свідків вирішено не заслуховувати, адже у військових чиновників немає заперечень щодо участі Валентина Чурути в АТО. Зважаючи на заяву полковника Торопенка, до Міністерства буде надіслано запит, аби там надали згадане рішення.
Також до справи на стороні позивача мають намір долучити місцевого військового комісара, котрий у свій час збирав необхідні документи щодо загиблого та надавав їх у вищі інстанції. Наступне засідання відбудеться 25 серпня о 15:00.
“Представники Міноборони, на жаль, не з’явились на судове засідання і свою позицію не висвітили. Тобто, ні заперечень, ні визнання позову ми сьогодні не отримали, – зазначив адвокат Ростислав Пилипенко. – До 25 серпня ми маємо велику надію, що ця держустанова надасть необхідні документи і все-таки підтвердить, або спростує інформацію про позитивне вирішення питання на користь Любові Стадник”.
Нагадаємо, Валентин Чурута ще у травні 2014 року на добровільних засадах долучився до військового добровольчого формування – батальйону “Айдар”. Тоді його підрозділ приймав участь у визволенні міста Щастя Луганської області від бандформувань так званої “ЛНР”.
Уже у червні того ж року боєць був зарахований солдатом сформованої військової частини В0624, до якої увійшли бійці батальйону “Айдар”. Наразі підрозділ реорганізований у “В/Ч 2950 штурмовий батальйон «Айдар”. 30 червня Чурута загинув, отримавши поранення у голову.
Посмертно, через декілька днів, Валентин був нагороджений головою Черкаської ОДА Юрієм Ткаченком почесною відзнакою “За заслуги перед Черкащиною”.
Вже в ході опрацювання вказаних документів з боку Департаменту фінансів Міністерства оборони було висловлено зауваження. Мовляв, загиблий солдат Валентин Чурута не призивався на військову службу в Золотонісько-Драбівському комісаріаті. На думку чиновників, добровольці, які перебували в зоні АТО і не були призвані на військову службу за місцем реєстрації, до числа військовослужбовців не належать. Жодних офіційних пояснень столична установа матері досі не надала.
