фото Олександра Костирка
Осіннє рівнодення для наших предків було якраз тією незвичайною подією, власне, як і все у природі, яку спостерігали щороку.
І щороку за дохристиянським календарем 21 вересня влаштовували Велике свято, під час якого вшановували Світовида. Світовид був тим Богом, який, так би мовити, безпосередньо відповідав за кількість світлих годин, що виділяється для врожаю. А тому Світовиду влаштовували всенічне моління, приносили жертви, ворожили за священним напоєм про майбутню зиму і проводили обряд заклинання наступного врожайного року. Святкування продовжувалися кілька днів.
У народі свято Другої, або Малої Пречистої, тобто, 21 вересня відзначали як свято врожаю. І починали збирати цибулю. Існувало повір’я, якщо спечеш хоча б одну цибулину до того, як усю зберуть з городу, то вся цибуля почорніє. Це свято було і символічним Днем породіль. З цього приводу жінки, які не мали дітей, справляли обіди і запрошували на них бідних, — “щоб молилися Богородиці за їхні діти”, також замовляли службу у церкві. Як і вдень весняного рівнодення, цього дня обновляли в хатах вогонь – старий гасили, а новий запалювали.
За християнським календарем 21 вересня відзначається двонадесяте свято Різдво Богородиці, яке ще називають Другою Пречистою або “осениною”.
Наші предки підмітили, якщо цього дня сприятлива погода, то й осінь буде теплою.
Іменинниками 21 вересня є:
Марія.
