фото Дмитра Замкового
От і закінчився вже вересень і, наче й непомітно, але впевнено увійшла в свої володіння осінь, котру ознаменовував один з найшанованіших у слов’ян місяців – жовтень.
Українська назва другого осіннього місяця відома ще з часів Київської Русі і, власне, не вимагає пояснень. Жовтень — від жовтогарячого кольору, в який одягаються ліси. Однак, саме цей місяць колись очікували із нетерпінням, тому що, починаючи з Покрови, можна було гуляти весілля.
А з приводу погоди у цьому місяці говорили: “У жовтні на день сім погод: сіє, віє, крутить, мутить, реве, зверху ллє, а знизу мете”.
У дохристиянські часи 1 жовтня наші пращури відзначали осіннє свято матері Землі. Вони вважали, що від цього дня земля «лягає спати» на зиму. А тому починалися осінньо-зимові роботи, сезон весіль і вечорниць. Дівчата цього дня молилися про одруження.
У християнські часи 1 жовтня у народі вшановували мученицю Аріадну (Орину) і чекали відльоту у вирій журавлів. Підмічали, якщо журавлі цього дня відлетять, то варто чекати перших приморозків, а якщо ні, то до початку листопада буде тепла і волога погода.
Також у день Орини збирали шипшину, сушили її і готували з неї ліки. І спостерігали: якщо бур’ян високий – буде багато снігу.
За церковним календарем 1 жовтня православна церква вшановує преподобного Євменія, мученицю Аріадну, мученика Кастора, мучеників Бідзина, Шалву і Єлізбара, а також мучениць Софію та Ірину.
Іменинницями 1 жовтня є:
Софія, Аріадна, Іларіон, Євмен і Ірина.
