“Батькі й діти” черкаської політики – у списках партій, які балотуються на місцевих виборах по Черкащині, можна помітити кілька поколінь політиків.
Голова Черкаського обласного осередку “Аграрної партії України” Наталія Старікова на чолі списку “аграрників” знову йде до обласної ради. Серед кандидатів цієї ж партії, але вже до Черкаської міської ради, син Старікової – Микола Генадійович, 1982 року народження, юрист.
Серед кандидатів у депутати Черкаської обласної ради від ВО “Батьківщина” – Михайло Мушієк. Його син Андрій, 1984 року народження, ФОП – кандидат від “Батьківщини” до Черкаської міської ради. Обидва Мушієки вже були депутатами відповідних рад нинішньої каденції.
Батько й син Ботнарі – серед кандидатів до Черкаської міської ради від ВО “Свобода”. Як зазначають у партії, Андрій Федорович і Юрій Андрійович – активні учасники Революції Гідності. Йдуть по 24 і 26 округам у Черкасах.
В “Опозиційному блоці” теж кандидатські династії. Кандидат №1 Олексій Арсенюк веде до Черкаської міської ради двох своїх синів – 36-річного Ігоря, директора ТОВ “Берег-2007” та 29-річного Олега, комерційного директора того ж таки ТОВ “Берег-2007”. Цікаво, що таким же сімейним форматом Арсенюки ходили і на минулорічні дочасні вибори у Черкаську міську раду. Та пролетіли.
26-річний Арсен Араікович Мкртчян, кандидат у Черкаську міську раду від “Радикальної партії Олега Ляшка” та Араік Мкртчян у виборчому списку БПП “Солідарність” – теж син і батько. Балотуються в раду вдвох.
Своєрідні “династії” – не новина для черкаської політики. Згадаймо батька й сина Булатецьких – Миколу Івановича і Максима Миколайовича, які віддепутатствували у Черкаській міські раді під знаменами “Батьківщини”. Тепер Микола Володимирович – перший номер у Радикальній партії Ляшка до обласної ради. Балотується тепер уже з 30-річним племінником Андрієм Булатецьким, юристом-консультантом родинного бізнесу ПП “Україна-Агро”. А Максим іде з ВО “Черкащани” до Черкаської міської ради.
Чи є ознаки клановості в такому “родинному” висуванні?
“Дуже хочется сподіватись, що ми стаємо свідками зародження політичних династій, як це давно є звичним в старих демократіях. Наприклад, політична династія Кеннеді чи Бушів. Але, скоріш за все, ми маємо справу з банальним акумулюванням політичного ресурсу для досягнення певних цілей або просто бажанням набути політичного досвіду і заповнити список своїми людьми. Або ще простіше: діти часто копіюють дії своїх батьків, але не завжди такі дії варті копіювання”, – вважає голова Черкаського обласного відділення КВУ Максим Михлик.
За словами експерта, в українських реаліях партія і фракція в раді – це свого роду бізнес. І цілком логічно, що партійні лідери (вони ж тримачі контрольного пакету) не бажають пускати в середину когось чужого з вулиці. От і йдуть у списках свати-брати-сини…
