Осінь у Трахтемирові на Канівщині. Фото Дмитра Замкового
Восени – у період храмових свят — наші предки починали готувати священні напої. Їх приносили у жертву богам, ними користувалися під час ворожіння на майбутній врожайний рік і, що найголовніше, вважалося, що, лише скуштувавши такого напою, людина отримувала незвичайну силу і могутність богів.
Найдавнішими напоями наших предків учені вважають напої з назвами сома та сура. Сома визначалася як напій богів, а сура – людей. «Ми випили соми, ми стали безсмертними, ми досягли світла, ми знайшли Богів» – співається в одному зі священних гімнів. Саме оп’яніння сомою доводило жерців та богомольців до екстазу, під час якого мали відкриватися таємниці божественної мудрості. За різними дослідженнями, сому готували з вересу, гірської рути, грибів молочаю, чи-то коноплі. Зібрані рослини замочували у воді, товкли у ступі або вичавлювали з них сік. Потім, процідивши, змішували з водою, свіжим або кислим молоком, додавали ячмінного зерна і давали перебродити на сонці. Пізніше ритуальні напої почали готуватися з меду.
У народі 10 жовтня вшановували Саву-бджільника. Цього дня найповажніші люди закуповували у пасічників мед, розводили його водою і варили на повільному вогні. Потім ситу зливали у дерев’яні бочки, додавали трохи хмелю і ставили до льоху для бродіння. Нерідко на місяці, а то й — роки. Вся ж інша робота, що не стосувалася бджолиного господарства на Саву-бджільника, заборонялася, бо вона була не на користь. Вважалося, якщо на Саватія гримітиме, то зима буде безсніжною, короткою і м’якою.
За церковним календарем 10 жовтня вшановують мученика Каллістрата, преподобного Савватія Соловецького, священномучеників Петра — митрополита Крутицького, апостолів Марка, Аристарха і Зіну, мученицю Єпіхарію та преподобного Ігнатія.
Іменинниками 10 жовтня є:
Гнат, Калістрат, Марко, Зінаїда та Аристарх.
