— Реклама по каналу КРТ була. Лікуємо по германському лєченію, — розповідає 71-річна Антоніна Поденко з Черкас. За півроку купила в шахраїв ліків більш як на 90 тис. грн.
Антоніна Федорівна хворіє на цукровий діабет. Мешкає у 2-кімнатній квартирі на вул. Горького. Житло купила покійна донька. Її не стало кілька років тому.
У помешканні зроблений ремонт, майже немає меблів. Сидимо на двох табуретках у порожній кімнаті. У сусідній — майстер дрилем кріпить плінтуси.
— Я зателефонувала тій фірмі. Мигом з’єднали з лікарем. Він назвався Зубовим Віктором Михайловичем з ендокринології на Пушкінській, 22 у Києві. Сказав: ми вас поставим мигом на ноги, у нас є препарат. Завів карточку на мене. Сказав, що треба всього 3 810 гривень на ліки, — жінка тремтячою рукою поправляє волосся. — Три дні вгаварював. А тоді дзвонить жінка завлабораторії: давайте зробимо аналізи, щоб підтвердить діагноз. Ми присилаємо кур’єра, а ви приготовте все. Ногті просили позстригать, узять мазок у роті і з голови пару волосин. Все запакувала в конвертик, підписала.
Це було в січні 2014 року.
— Кур’єри приходили в обумовлений час. Приносили ліки, виписували чек, — продовжує Антоніна Федорівна. — У Германію мали одправлять аналізи. Та на другий день дзвінок: я — Вершинина, по вашему анализу. Тут девочки кричат, что у вас идет отмирание клеток. Читала лекцію мені, десь біля часу. А тоді каже: треба срочно взять ще три препарата за 25 тисяч гривень, бо будеш обузой для дітей. Я не знала, де таку суму найти, а вона: схочеш жить — найдеш. Я согласилася.
Згодом опять дзвонить: нужно взять препарат, чтобы не делать операцию на костном мозге. Стоїв 15 тисяч. Потім узнала, що ті коробочки копійки стоять, — говорить зі сльозами на очах. — Я подзвонила і полаялася з Зубовим. Сказала, що звернуся у прокуратуру. Все затихло.
А в червні цього году дзвонить жінка: я з департаменту захисту населення, Князєва Анастасія Михайлівна. Мол, мошейніків, які препарати продавали, зловили, генеральна прокуратура завела провадження. Конфісковані гроші всім пострадавшим будуть віддавать, але треба заплатить страховку — 70 тисяч гривень. Сказала, що 15 сєнтября інкасаторна машина привезе додому всі гроші.
Антоніна Поденко позичила потрібну суму у сина подруги — Олександра, він збирав на квартиру. Переказала на картку, номер якої дали шахраї. Жінці забракло 3 тис. Шахраї почали погрожувати прокуратурою за невиконання умов.
У вересні Антоніна Федорівна звернулася до правоохоронців. Шахраїв не знайшли.
В Антоніни Поденко є син Костянтин, невістка Інна та двоє онуків. Теж живуть у Черкасах. До пенсії працювала акушером. Отримує трохи більше 1 тис. грн.
— Після тих бадів у мене були синяки, жовті пятна, наче побили. Думала, капець. Шатаюся, колишуся. Не знаю, як людям, у яких взяла гроші, в очі дивитися, — додає Антоніна Федорівна.
