Сьогодні відзначають День пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. За різними джерелами інформації в роки Голодомору загинуло майже 150 тисяч черкащан. Люди помирали від голоду, виснаження і дистрофії.
У Черкаському краєзнавчому музеї вже понад 20 років діє виставка присвячена цій сторінці історії Черкащини. Тут можна побачити документи, свідчення очевидців, предмети тогочасного побуту, фотографії.
“Голод почався ще із 1931 року, коли створювали колгоспи. Люди туди йти не хотіли, бо довелося б віддати все нажите майно. Щоб якось змусити людей, почали запроваджувати великі податки на врожай. Хто не міг здати цей податок, забирали майно і весь врожай. З тих часів до сьогодні залишилися предмети такі як серпи, горщики, жорна – предмети загального вжитку. Більшість матеріалів часів Голодомору на нашій виставці – це Харківська область. В архіві документи про Черкащину в той час датуються лише із червня 1933 року. У нас є тужурка тракториста. Жорна є, якими колоски молотили. Їх в ті часи розбивали, щоб не могли молотити.
Ще в 90-х роках очевидці надсилали спогади прямо у музей. З архіву є заяви від людей, про те, що нічого їсти. Є фото жінки з коровами, по яких видно, що вони недоїдають, виснажені. Фотографія, де стріхи зняли з хат, щоб обмолотити покрівельну солому. Це робили, щоб отримати якісь залишки зерна і щось з нього приготувати”, – говоритьТетяна Григоренко, старший науковий працівник Черкаського краєзнавчого музею.
“На виставці також є документи із Торгзінів, це такі магазини в яких велася торгівля з іноземцями. Там люди обмінювали золото, валюту на якісь харчі. Такі магазини були лише у великих містах, вишиковувалися цілі черги. Дорогоцінності і валюту купували у людей по заниженій ціні”.
За різними даними найбільше смертей від голоду на Черкащині було у Христинівському районі – 24 168, у Черкаському – 20 273, Корсунь-Шевченківському – 13 521, Лисянському – 12 934, Тальнівському – 10 068, Уманському – 10 340. У Черкасах померло 2 281 особа.