За його експонатами полюють вчені із Берліну, а він вже майже тридцять років благає міську владу Черкас відкрити музей археології. Михайло Сиволап зібрав унікальну колекцію, яка представляє культуру Середньовічної Наддніпрянщини, але чиновники не поспішають підтримати вченого.
Єдині, хто нині бачить тисячолітні знахідки – студенти історичного факультету черкаського університету. У кабінеті викладачі облаштували невеличку виставкову залу. Та тут не вміщується і третина знахідок Михайла Сиволапа. Чоловік бідкається – вже немає сил виборювати право на існування археологічного музею.
Про важливість колекції відомого в Україні археолога говорять й інші фахівці. Та водночас розводять руками, прихистити в себе екслюзивні експонати вже існуючі музеї не можуть.
Майже тридцять років Михайло Сиволап оббиває пороги чиновницьких кабінетів. Надія з’явилась навесні цього року – із бюджету роззвитку міста депутати погодились виділити півмільйона гривень на облаштування музею. Втім до завершення справу так і не довели. Остаточного варіанта де можна було б розмістити колекцію досі не затвердили.
Наприкінці року невитрачені гроші знову повернуться у бюджет. Чи проголосують вдруге депутати за рішення створити музей надії не багато. Тим часом Михайло Сиволап y складському приміщені перекладає ящички із тисячолітньою історією. Навесні він чекає колег із Берлінського університету, ті хочуть дослідити зразки історіїї третього тисячоліття до нашої ери.
Якщо до того часу влада так і не зможе прийняти важливих рішень, Михайло Сиволап почне вести перемовини про передачу частини експонатів для досліджень європейским колегам. Бо ж ті, на відміну від місцевих, готові зробити усе задля збереження тисячолітньої історії.
