Відомий український романс “Ніч яка місячна” у виконанні відомого оркестру Andre Rieu прозвучав на сцені оперного театру “Ла Феліче” у Венеції. Романс виконала солістка оркестру Анна Рекер – і це підкорила серця європейських слухачів.
Популярну українську пісню у свій репертур оркестр із Нідерландів, який відсвяткував своє десятиріччя туром великими містами Європи, включив не випадково. Анна Рекер – з України. Її мати українка. Колір концертної сукні Анни Рекер і пісня означає, що співачка висловлює підтримку Україні у військовому конфлікті нашої держави з Росією.
Багато хто вважає, що “Ніч яка місячна” – народна пісня. Але це не так. Романс має автора – українського письменника, прозаїка, поета Михайла Старицького. Це один із корифеїв українського побутового театру, а комедія “За двома зайцями” відома чи не кожному українцю.
Михайло Старицький. uk.wikipedia.org
Старицький народився 2 (14) грудня 1840 року у Кліщинцях Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер – Черкаська область).
У Києві творчо співпрацював Миколою Лисенком — вони спільно організували “Товариство українських сценічних акторів”. У 1883 році Михайло Старицький став керівником і режисером першої об’єднаної української професійної трупи. У цей час переробляв п’єси інших авторів та інсценував прозові твори. Так були написані «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Сорочинський ярмарок», «Тарас Бульба», «Циганка Аза», «Чорноморці», «За двома зайцями» та інші. Старицький написав багато оригінальних драматичних творів, найсильніші з них соціальні драми: «Не судилось» (1881), «У темряві» (1893), «Талан» (1893). Значну популярність здобула драма «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1890). Особливе значення мають його історичні драми: «Богдан Хмельницький» (1897), «Маруся Богуславка» (1899).
Багато перекладав. Значною подією на той час став переклад Шекспірового “Гамлета” (1882).
Багато ліричних поезій Старицького стали народними піснями («Ніч яка, Господи, місячна, зоряна», «Ох і де ти, зіронько та вечірняя», «Туман хвилями лягає»).
В останні роки свого життя, попри хворобу, Старицький написав історичний роман «Оборона Буші» (1894), романи «Перед бурей» (1897), «Молодість Мазепи»(1898), «Разбойник Кармелюк» (1903).
