На Золотоніщині через очищення річок назріває ще одна екокатастрофа?

15 Січня 2016 16:52
provce.ck.ua

provce.ck.ua

Дві золотоніські річки – знову в центрі уваги. Золотоношку та Сугу Згар розпочали розчищати від мулу та нечистот, які упродовж років потрапляли в річки від золотоніських очисних споруд. Від цього довкола розносився страшенний сморід. Тож на здолання цієї екологічної проблеми наприкінці 2015 року було виділено 5 мільйонів гривень. Опісля має надійти ще кілька мільйонів. Натомість черкаські екологи через дії золотоніських чиновників вже готові бити на сполох.

“Екскурсія” нечистотами від голови району

Нещодавно одне черкаське видання оприлюднило інформацію, що очищення Золотоношки та Сухої Згарі – це ніщо інакше, як схема по відмиванню коштів. Після цього керівництво району сполошилося й запросило журналістів на об’єкт. Показали всі місця водойм, де нині працює техніка – 7 екскаваторів та бульдозер.

«Екскурсію» нечистотами проводив голова Золотоніської РДА Олександр Лісовий. Він переконує, що робить все для того, аби річки більше не смерділи. За словами керівника району, під очистку підлягає 17 км. Сухої Згарі та трохи більше 30 км. Золотоношки (Суха Згар впадає у Золотоношку, а та – у Дніпро – ред.).

“2015 року ми розпочали роботи по очистці Сухої Згари, бо вона в гіршому стані, ніж Золотоношка, – каже Олександр Лісовий і нагадує передісторію нинішньої ситуації. – Були викиди близько 500 тонн забруднюючих речовин з очисних споруд Золотоноші. Далі забруднення продовжувалося упродовж років.

Проектно-кошторисна документація на очищення річок була готова у жовтні 2015 року. І, щоб швидше приступити до безпосередніх робіт, каже чиновник, у пошуку їх виконавців пішли не тендерним, а переговорним шляхом. Керувалися тим, що ситуація, мовляв, надзвичайна, а тендерні процедури можуть затягнутися на тривалий час. Тож для очищення річок золотоніське керівництво обрало київську фірму ПрАТ «Магік», угоду з якою підписали на початку грудня. Олександр Лісовий стверджує, що черкаські підприємства від таких робіт відмовилися, посилаючись на те, що не упораються у короткі терміни. Водночас, черкаське видання «Кропива» опублікувало інформацію, що генпідрядник «Магік» – це саме та фірма, яка була залучена для освоєння коштів, так звана «фірма-прокладка». Видання з’ясувало, що на балансі обраного генпідрядника навіть власної техніки немає.

“Ми замовляємо в нього роботи, а чи буде він залучати до їх виконання іншу техніку, це вже його право”, – пояснює вибір «Магіка» Олександр Лісовий.

Очищаючи золотоніські річки, ПрАТ «Магік» справді користується послугами субпідрядників. Про це журналістам розповів директор фірми Геннадій Мучник. Пояснив він це тим, що функція очолюваного ним підприємства, полягає в організації роботи та в контролі.

“А обрали нас того, що ми маємо досвід в очищенні річок, – прокоментував Геннадій Мучник. – Наша компанія на ринку вже більше 20 років”.

“Всі нюхали й співчували, але не допомагали”

Від жахливого запаху та забрудненої води потерпають села та дачні кооперативи поблизу яких протікають річки. Суха Згар межує із кооперативом, де мешкає Валерій Нешенко. Таке смердюче сусідство чоловік змушений терпіти вже багато років:

“Річкою постійно спускають каналізаційні стоки із Золотоноші. Особливо останні 6-7 років. Все живе пропадає, риба подохла. Річку чистили, але це було десь років 10-15 тому”.

Місцевий житель пригадує, що упродовж цих років люди куди тільки не зверталися.

“Всі приїздили, нюхали, охкали, співчували тому, як ми тут живемо, обіцяли допомогти та так і по цей день”, – розповідає Валерій Васильович.

Сивочолий чоловік мало йме віри, що нинішнє очищення річок допоможе, він переконаний, що покласти край біді зможе лише повне завершення реконструкції на очисних спорудах Золотоноші.

Подібної думки дотримується і голова Золотоніської райради Валерій Саранча. Він вважає, що лише повністю завершивши реконструкцію очисних споруд, варто було б приступати до річок. Теперішнє очищення, за його переконанням, матиме лише часткову користь.

Водночас міський голова Золотоноші Віталій Войцехівський запевняє, що на самих очисних спорудах триває третя черга реконструкцій, яка розділена на дві гілки.

– Роботи тривають по графіку й вода, яка зараз виходить з очисних споруд, вже відповідає нормам, – запевняє міський голова. – Тож нині наші очисні споруди річки не забруднюють. І найкращий показник цього, як на мене, це те, що на ставках очисних споруд плавають качки. Якби там було брудно, то навряд пернаті плавали б.

Черкаські екологи перевірять нечистоти із річок

Варто пригадати 2012 рік. Тоді Суху Згар також чистили. Того року для робіт з обласного бюджету було виділено майже 780 тисяч гривень. Утім, як видно сьогодні, ті роботи великої користі не принесли. Теперішні золотоніські владці, впевнено говорять, що смердючу халепу до весни їм вдасться здолати.

Натомість у черкаських екологів вже накопичилися запитання до замовників робіт. Стосуються вони, насамперед, самої технології очищення, яка відбувається так: великими ківшами бульдозери зачерпують нечистоти із дна водойм і викладають їх поруч на берег. Що далі робити з цим мулом ні замовники, ні генпідрядник, схоже, не знають. Висувають такі версії: спершу мул має відстоятися, щоб з нього стекла вода, потім – його або розрівняють по берегу й засіють травою, або ж, вивезуть в поле і там його складуватимуть. Це залежатиме від коректування проекту. Водночас сам генпідрядник не приховує того, що з опадами частина витягнутого мулу знову потрапить у канави.

Саме цей мул із нечистот і хвилює черкаських екологів.

– Добре відомо, що мул – це порода, яка є високотоксичною. А враховуючи те, що екологічний стан річки вкрай поганий, то мул містить велику кількість забруднюючих речовин, – зауважує доцент кафедри екології та агробіології ЧНУ ім.Б.Хмельницького Максим Гаврилюк. – Тому перше питання, яке повинно ставитися – це утилізація цього мулу. А ми бачимо, що його просто вигортають на берег, тож тепер буде забруднена ще й прилегла територія. Виникає запитання, чи взагалі було доцільно організовувати такі обсяги робіт?

Фахівець додає, що разом із колегами він збирається зробити аналіз мулу, щоб точно знати, які забруднюючі речовини в ньому є. Зроблять це для того, аби оцінити вплив річкового бруду на довкілля. Говорять, що вже з цього приводу мають серйозні занепокоєння.

Замовник та генпідрядник обіцяють, що техніка на річках працюватиме постійно, перерви робитимуть, за їхніми словами, хіба що під час лютих морозів. Журналісти ж збираються перевірити, чи буде ця техніка там і в інші дні, а не лише під час показової інспекції.

Джерело: Про Все