Очисні споруди ПАТ “Азот”
На ПАТ “Азот” прокоментували складну ситуацію, яка склалася із блокуваням рахунків КП “Черкасиводоканал” через примусове стягнення 12 млн. грн. боргів “Азоту”.
На думку керівництва хімічного гіганта, директор КП “Черкасиводоканал” і представники Черкаської міської влади доводять ситуацію до абсурду: дебатують з приводу заборгованості перед “Азотом” на сторінках інтернет-видань та у соціальних мережах, скликають прес-конференції, апелюють до громадськості міста, вдаючись до різних маніпуляцій, і жодного разу не звернулись до керівництва “Азоту”, щоб запропонувати шляхи повернення боргу.
Публікуємо позицію ПАТ “Азот” повністю:
“Справжнім пам’ятником безгосподарності та недолугому управлінню комунальною власністю можна назвати монументальні руїни колишніх міських очисних споруд, що розкинулися на полі за околицею Черкас в районі «кругу» по вулиці Пацаєва. Величезні напівзруйновані відстійники, котельня та інші господарські приміщення нині заросли хащами та завалені сміттям. Такі приклади, на жаль, не поодинокі і їх можна навести багато. Але особливо вони вражають, коли мова йде про стратегічно важливі об’єкти, від яких залежить екологічна обстановка в регіоні, життя та здоров’я тисяч людей. Вже 24 роки минуло з того часу, як після повної зупинки міських очисних споруд, все навантаження з очистки стоків міста взяв на себе цех ОПСВ Черкаського «Азоту». Спочатку підприємство надавало цю послугу «Водоканалу» за свій рахунок, але з переходом економіки на ринкову, змушене було бодай частково повертати її вартість.
Тож, ПАТ «АЗОТ» лише з роками добився в законодавчому порядку встановлення за свою послугу тарифу, який відповідає собівартості очистки і затверджений Національною комісією регулювання енергетики (НКРЕ). І хоча КП «Черкасиводоканал» чинив спротив (воно й зрозуміло, отримувати гроші за послугу, яку не надаєш!), врешті-решт, погодився сплачувати кошти за очистку міських стоків його безпосередньому виконавцю, тобто «Азоту». Проте договірні зобов’язання комунальне підприємство в повному обсязі так і не виконало, внаслідок чого накопичилося більше 17 мільйонів гривень боргу. Виплатити його боржника зобов’язав суд. Нині ж керівник КП «Черкасиводоканал» і представники міської влади доводять ситуацію до абсурду: дебатують з приводу заборгованості перед «Азотом» на сторінках інтернет-видань та у соціальних мережах, скликають прес-конференції, апелюють до громадськості міста, вдаючись до різних маніпуляцій, і жодного разу не звернулись до керівництва «Азоту», щоб запропонувати шляхи повернення боргу.
– Ми не планували і не плануємо отримувати прибутки за очищення стоків міста. Затверджений НКРЕ тариф лише покриває наші затрати, – коментує ситуацію Голова Правління ПАТ «АЗОТ» Віталій Скляров. – Хоча були роки, коли ми надавали цю послугу «Водоканалу» безкоштовно, а у період 2000 – 2012 років наше підприємство очищувало стічні води за ціною, нижчою від собівартості, наносячи собі збитки. Борг, про який сьогодні йде мова, утворився ще в кінці 2013го та в 2014 роках. Наведу кілька цифр. На сьогодні «Азот» бере з «Водоканалу» за очистку стоків 1,41 грн. за 1 м3 (з ПДВ). Тариф «Водоканалу» – 4,14 грн. за 1 м3 (з ПДВ). Тобто вартість послуг ПАТ «АЗОТ» складає у його тарифі лише 30%. До того ж, «Водоканал» за останні два роки тричі підвищував тарифи для населення, підприємств і організацій міста за очищення стічних каналізаційних вод, тоді як наш тариф залишився на тому ж рівні. І це при тому, що «Азот» здійснює повний цикл очищення стоків, а це дуже складний і затратний процес, на відміну від прокачування міських стоків каналізаційними колекторами до насосної станції, чим, власне, й займається «Водоканал». Тому при такій різниці у тарифах зрозуміти логіку керівника «Водоканалу» дуже важко! Тільки з початку цього року «Азот» надав послуги «Водоканалу» з очищення міських стоків на 5 мільйонів 164 тисячі 973 гривні, з яких отримав лише 830 тисяч 473 гривні. Тобто «Азот» і надалі продовжує, по суті, субсидувати «Водоканал», який у свою чергу в повному обсязі отримує гроші за цю послугу від населення, організацій і підприємств міста. Куди ж ідуть гроші громадян, до яких ви, пане Овчаренко, апелюєте, намагаючись перекласти борги очолюваного вами підприємства на їхні плечі? Ваше резюме «…цей борг має сплатити не «Черкасиводоканал», а громада» є неперевершеним цинізмом, як і те, що, мовляв, «Азот» залишить місто без постачання води, бо заблокував рахунки «Водоконалу», знаючи, що такі дії не перебувають у компетенції «Азоту»
Віталій Скляров також нагадав, що при затвердженні тарифу на очищення міських стічних вод для «Азоту», НКРЕ зобов’язала підприємство спрямовувати частину отриманих коштів на модернізацію цеху ОПСВ. Підприємством було розроблено графік впровадження відповідних заходів. Тож, чим швидше будуть повернуті борги, тим швидше буде завершено розпочату модернізацію.
Ще одна тема, яка активно обговорюється у ЗМІ – можливість передачі цеху ОПСВ в комунальну власність міста. Як пояснив Віталій Скляров, цей об’єкт вимагає, з одного боку, постійної та високої організаційної роботи, а з іншого – великих фінансових витрат. Чи зможе КП «Черкасиводоканал», якому хронічно не вистачає коштів елементарно розраховуватися з боргами за надані йому послуги, ще й самостійно утримувати очисні споруди, на функціонування яких підприємство щорічно спрямовує понад 50 млн. грн. Враховуючи, що ПАТ «АЗОТ» – хімічне підприємство, наявність у його структурі такого об’єкту як ОПСВ є стратегічно важливим з точки зору екологічної і економічної безпеки. Варто нагадати, очисні споруди про які йде мова будувались виключно для «Азоту» і лише обставини, в яких опинилося місто, змусили підприємство (тимчасово!!!) взяти на себе функцію з очистки його стоків, допоки місто збудує свої власні очисні. До речі, розмови про таку можливість якось поступово самі-собою вщухли, а тепер зайшла мова про те, щоб забрати очисні споруди «Азоту». Не важко спрогнозувати наслідки, які можуть виникнути в разі передачі ОПСВ в руки непрофесійних людей. Особливо, якщо врахувати сумний кінець міських очисних споруд. Їхні руїни сьогодні мають нагадувати про те, яка доля чекала б на місто, якби не було «Азоту» з його потужним і сучасним цехом ОПСВ. Частина українських міст стикнулася з такою проблемою і нині викидає в річки отруйні стоки, не маючи змоги очистити їх належним чином. Натомість очисні споруди, які утримує «Азот», на сьогодні є найкращими в басейні Дніпра. За деякими параметрами вода, яку цех ОПСВ скидає після очищення, є кращою, ніж фонові показники самої річки. І це незважаючи на те, що з кожним роком якість стічних вод, які поступають на очищення з м. Черкаси погіршується. Стоки мають показники, які значно перевищують нормативні, зокрема по амонію сольовому, азоту амонійному, ХСК, БСК5, фенолам. Таке навантаження цех ОПСВ витримує саме завдяки постійному вкладанню коштів у його модернізацію. Однак апетити у «Черкасиводоканалу» ростуть і на 2016 рік він пропонує ще збільшити гранично допустимі скиди забруднюючих речовин замість того, щоб відслідковувати джерела, з яких надходять стічні води з високою концентрацією хімічних домішок і змушувати їх будувати локальні очисні споруди. Неодноразово «Азот» звертався до КП «Черкасиводоканал» з проханням вплинути на ситуацію, але у відповідь отримував листи з наріканням на застарілі очисні споруди, в які нібито «Азот» не вкладає інвестиції. Знову голослівні заяви і необґрунтовані звинувачення!
– Хочу нагадати, що власні очисні споруди КП «Черкасиводоканал» припинили своє існування у 90-х роках, оскільки були повністю угроблені недолугим господарюванням і рішенням Черкаської міської ради №96 від 24.03.1992 р. виведені з експлуатації, а стічні води міста передані для очищення на біологічні очисні споруди ПАТ «АЗОТ», – пояснює Віталій Скляров. – Цим же рішенням міська влада зобов’язала наше підприємство власним коштом ремонтувати напірні трубопроводи, по яких транспортуються виключно стічні води м. Черкаси (два трубопроводи Ду 700 і один Ду 1000 загальною довжиною 30 км). Чи в змозі буде утримувати такий об’єкт місто, бюджет якого завжди тріщить по швах? Можна уявити, якими тоді будуть тарифи! Хотів би розчарувати й тих, хто думає, що взявши під свій контроль комплекс водоочищення, можна заробляти, приміром, встановивши завищені тарифи для «Азоту». Повторюсь. Ми ніколи не ставили перед собою мету заробляти на очищенні міських стоків і не дозволимо комусь в такий спосіб заробляти за рахунок «Азоту». Дбаючи про економічну й екологічну безпеку в регіоні, ми готові й надалі утримувати й розвивати цех ОПСВ, проводити необхідну модернізацію, впроваджувати нові технології очистки, забезпечуючи його ефективну роботу. Ми також живемо в місті Черкаси, доля якого нам не байдужа!”.
Нагадаємо, що через скрутну фінансову ситуацію, викликану блокуванням рахунків КП “Черкасиводоканалу”, підприємство почало розробляти заходи подачі води споживачам за графіком. Також стало відомо, що на “Водоканалі” почали відсилати своїх працівників у відпустки за свій рахунок – знову ж таки через блокуванням рахунків підприємства.
