Загострюється ситуація у селі Рацево на Чигиринщині, де ДП “Перемога Нова”, що належить ПАТ “Миронівський хлібопродукт”, збирається споруджувати комплекси із утримання племінної птиці під торговою маркою “Наша ряба”.
Про доцільність будівництва 114 пташників на 2 мільйони “курчих голів” у цій місцевості, яка у свідомості кожного українця асоціюється зі славним козацьким минулим та унікальною природою, дискутують ще з 2015 року. Громади Чигиринщини зверталися до депутатів усіх рівнів, скаржачись, що курники збираються будувати без обговорення з людьми і без зауваги на наявні екологічні та соціальні ризики. На захист гетьманського краю стали й українські класики, опублікувавши звернення про недопущення будівництва пташників в Чигиринському районі.
Утім, влада і на районному, і на обласному рівні, схоже, налаштована, аби промислові потужності на Чигиринщині таки були. Аргумент чиновників – залучення інвестицій в економіку краю і нові робочі місця для селян довколишніх сіл. Рівень цієї “дискусії” доходить уже до того, що місцева влада нещодавно навіть намагалася не допустити селян у Рацево до клубу на збори громади, де обговорювалося питання спорудження “нашорябівських” пташників.
А позиція громади має величезне значення. Треба віддати належне мешканцям Черкаського району з Мошен, Тубільців та Яснозір’я, які фактично “відбили” аналогічні наміри “Нашої ряби” будувати пташники на території цих сільських рад. Прикро, та відбили ціною власного здоров’я – наприкінці грудня 2015 року було побито сільського голову села Яснозір’я Василя Ткаченка, який став на захист інтересів громади у конфлікті з “Миронівським хлібопродуктом”. Але навіть за активного втручання нардепів результатів у розслідуванні цієї резонансної справи немає.
“Із мешканців Мошен, Тубільців та Яснозір’я чигиринцям треба брати приклад. Якщо громада полишить питання з курниками – матиме підприємство, екологічна безпека якого під питанням, на своїй землі, – вважає голова парламентського комітету екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (2014-2016 р.р.) Микола Томенко. – Бо є загроза, що земля Шевченка і Хмельницького стане землею Косюка і компанії”.
Томенко впевнений – відповідне виробництво можна будувати лише за умови передбачення очисних споруд та відповідної системи роботи, яка б не впливала згубно на довкіля.
“Для Черкащини важливий кожен інвестор і кожне робоче місце, та не за рахунок знищення довкілля й погіршення здоров’я людей. Про будівництво можна говорити лише за наявності гарантій в плані екологічної безпеки”, – додав Микола Володимирович.
Підприємства “Нашої ряби” вже працюють у Каневі недалеко від Чернечої гори, ще одного сакрального місця для українців. Чи з’являться вони і біля знаменитої гетьманської столиці Хмельницького – залежить від черкащан. Отож, чи перетвориться Черкащина із землі Шевченка і Хмельницького на землю Косюка і компанії – питання відкрите.
