“Овіяні міфами і штучним романтизмом люди на дорогих (і не дуже) мотоциклах, які взялись називати себе байкерами, сьогодні показали в Черкасах своє справжнє обличчя. Обличчя самовпевнене, самозакохане і хамське у суворій відповідності до ціни та потужності осідланого залізного коня.
Саме їхнє пропахле потом і бензином ЕГО примусило у розпечений сонцем червневий полудень майже годину (!) чекати на перехрестях, що виходять на бульвар Шевченка, поки уся їхня гоп-компанія не поспішаючи ОДНИМ цугом проїдуть через усе місто аж до Соснівки прямуючи на Канів…
Скажіть, добродії, які так поспішали наче вклонитися великому генію Тараса у Каневі, скажіть, ваша гординя і пиха не змогла б витримати, якби хоч зрідка ви давали іншим транспортним засобам (не тільки легковикам, а й громадському… і навіть ВЕСІЛЬНИМ кортежам!) перетнути злощасний бульвар упоперек вашого бундючного карвану?
І тут не вдасться відкараскатися розмовками про повну безпорадність патрульної поліції, яка наче ховалася від десятків “розігрітих” не тільки спекою прихильників двуколесного пересування. Тут не спихнути відповідальність на організаторів, які замість того щоб у буквальному сенсі “трохи розрулити” ситуацію лише знизували плечима у відповідь на прокльони запертих у розпечених автівках черкащан…
Резюме… Їхав з дитиною 4 років у зоопарк… а попав із нею з тепловим ударом у лікарню поряд із зоопарком. Тому на ті слова, що я зараз скажу, маю повне батьківське право…
Бидло! Бидло – це ті, що примушують чекати усе місто, поки вони налюбуються самі собою. Бидло – й ті хто поставлений організувати і слідкувати за порядком в області!… І як не дивно, і ми з вами – таке саме бидло, бо дозволяємо усім цим негідникам так себе із нами поводити! Крапка…”*
*допис черкаського журналіста Влада Брови у соцмережі фейсбук