viche.ck.ua
На святкування Дня Катеринополя 20 серпня зібралося близько 1000 людей. Захід проводили на центральній площі селища. Сцена була прикрашена величезним панно з фотографією містечка 1915 року.
Ведуча Вікторія Гончаренко нагадала, що Катеринополю виповнилось 448 років, привітала присутніх і надала слово селищному голові Івану Гегедошу.
“Вітаю вас усіх з Днем народження нашого Катеринополя!” ─ розпочав промову Іван Тіберійович. Він привітав містян і вручив подарунки наймолодшій та найстарішій парі Катеринополя, відзначив старожилів та новонароджених. Проводжаючи молодят, Ірину та Василя Курінних, зі сцени, Іван Гегедош пожартував: “Сподіваюся, що найближчим часом ви подаруєте нам потомственних катеринопільчан”.
Згадували на святі також воїнів, яким не довелося дожити до цього дня – Руслана Бобурова, Ігоря Юрпольського та Віктора Подобія. Руслан загинув на Сході України, а двоє інших, хоч і повернулись з війни живими – померли від її наслідків (проблем зі здоров’ям) уже тут, на мирній території. Вшановували на святі також інших учасників АТО та Матерів-героїнь Катеринополя.
У номінації кращий двір селища перемогла сім’я Миколи та Олени Клеценків, а краща вулиця – Героїв Чорнобиля. Голові вуличного комітету Миколі Химичу у зв’язку з цим вручили сертифікат на 20 тисяч гривень.
“Мені особисто свято сподобалося. Ось, бачте, сертифікат отримав. У нас на вулиці є участок, який треба терміново відремонтувати. Сподіваюся, цих грошей вистачить. А так, у нас дійсно найкраща вулиця! Освітлення вже давно провели. Я тримаю все на контролі”, ─ поділився враженнями Микола Федотович.
З привітанням та короваєм приїхала на свято голова Мокрокалигірської територіальної громади Вікторія Пипа. Вона вручила катеринопільському селищному голові коровай, уквітчаний калиною, і побажала щастя та добробуту: “Нехай ваше селище розвивається й процвітає. І щоб була гарною для цього матеріальна база!”
Культурну програму продовжили артисти – народний колектив “Любисток”, співочий дует братів Андрія та Василя Томіленків, подружжя Сергія та Тетяни Говрасів, а також спеціальний гість─ земляк-байкер Григорій Вагапов (лідер гурту “Вперше чую”, Київ), що співав у жанрі року.
viche.ck.ua
Під час свята було проведено розіграш безпрограшної лотереї. Квитки коштували 50 гривень. Призи найрізноманітніші – 5 тюків сіна, відро олії, 20 кг макухи, мішок пшениці, миючі засоби, пральний порошок, живий гусак, баран, керамічний гномик тощо. Суперприз – мобільний телефон. Два подарунки були від ВО “Черкащани” ─ кухонний комбайн та мультиварка. Оскільки лотерейних квитків продали більше сотні, то ця частина програми була найдовшою. Не на руку організаторам зіграло те, що посеред розіграшу на сцені зникло світло, і хоч згодом його частково відновили, чимала частина свята відбувалась у темряві.
Уже стало традицією для катеринопільчан святкувати на галявинах. Неподалік сцени, біля ставка, поруч виїзних кафе та магазинів було безліч відпочиваючих, що сиділи цілими родинами на траві (столиків на всіх не вистачило), смакували шашлик (40-45 гривень), пили квас (10 гривень стакан), їли морозиво (12 гривень за 100г) тощо. Від селищної ради теж була одна ятка, в якій продавали пшоняну кашу та вареники з капустою й картоплею (10 гривень порція). Оскільки під вечір обидві каструлі були порожні. “Смакота! Ми по дві порції вареників умнули! Тепер можна й на дієту, а краще ─ потанцювати”, ─ сміялися дві юнки у вишитих сорочках.
Бліц-опитування показало, що це свято, на відміну від попередніх, які організовував Іван Гегедош, не всім сподобалося.
Більшість нарікали на занадто довгий розіграш лотереї, дехто – на призи.
“Що я буду робити з цією соломою, я живу на третьому поверсі?! “─ бідкалася пані, тримаючи в руках сертифікат на 5 тюків.
“Мовчи краще. Я он тремчу, щоб гусака або барана не виграти. Я їх в житті не заріжу, доведеться доглядати до самої смерті. Колись батьки кролів купили, то я жодного забити не дала. Всі поздихали своєю смертю,”─ підтримала її подруга.
“Тю, навіжена! То віддаси мені, я заріжу”, ─ виявив ініціативу молодий чоловік, що стояв поруч.
“Ага, зараз осьо! Їж он свій засіб для миття посуду ─ якраз для тебе! “─ образилася жінка.
“А мені вечір сподобався. І призи, й концерт. Шкода тільки, що світло зникло й під час розіграшу музики ніякої не було. А так усе добре,” ─ втрутилась у розмову сусідка з довгим волоссям.
“Добре вам. А я взагалі ще нічого не бачила, окрім атракціонів. Малі мене вимучили: то туди, то сюди… Ось тільки зараз, коли їх спати відвезли, можу приділити трохи часу собі,”─ поскаржилася молода матуся.
Дехто з гостей нарікав на платні атракціони. “Не розумію, чому в усіх селах на таких заходах атракціони для дітей безкоштовні, а в нас ─ за гроші. Здається, тих податків, що з нас щомісяця здирають, мало б на все хватить,” ─ поділився враженнями чоловік із внучкою на руках.
Діти були задоволені всі. Велетенські гірки, конкурси, розваги. Ну і, звичайно, морозиво всіх сортів. Окремі малюки увесь вечір провели на сцені: то танцювали там, то просто бігали, не звертаючи уваги ні на ведучу, ні на артистів. Насамкінець, разом з ведучою запустили китайського ліхтарика, той, підстрибуючи, полетів у бік Тікича.
