lady.tochka.net
До Горіхового Спаса раніше намагалися приурочити проведення різних ярмарківТретій Спас часто називають “Спасом на полотні”, “Спасом на полотнах”, “полотняним Спасом”, по-перше, тому що в цей день Церква святкує перенесення Нерукотворного образу Спасителя, а по-друге, у сільському побуті це свято відзначалося торгом полотнами, полотнами.
Повна назва нерукотворного Спаса 29 серпня – перенесення Нерукотворного образу Ісуса Христа з Едесси в Константинополь. Нерукотворним вважали образ Христа, який представлений у вигляді його лику на хустці або глиняній дошці. Говорили, що вперше цей нерукотворний образ з’явився, коли Ісус вмився і витер обличчя рушником. Довгий час полотно з відбитком обличчя Христа зберігався в Едессе, будучи гласним скарбом міста. Однак в 944 році імператор Костянтин VII вирішив викупити образ, а потім переніс його в Константинополь. Саму реліквію через деякий час було втрачено, коли місто розграбували учасники одного з Хрестових походів. У православ’ї нерукотворний образ є одним з доказів того, що друга особа Трійці втілено в людині, а в більш вузькому розумінні це аргумент, який свідчить на користь іконошанування.
Як з’явився нерукотворний образ – у сирійському місті Едесс правив Авгар – імператор, по всьому тілу якого була проказа. Одного разу він дізнався, що Господь милостивий і творить чудеса. Авгар увірував в Бога і написав йому лист із проханням допомогти йому подороть недугу. Після цього Авгар послав свого живописця на ім’я Ананія в Палестину, щоб той написав портрет Христа. Коли Ананія прийшов до Єрусалима і побачив Ісуса, то навколо нього було стільки людей, що підійти до нього не виходило. Тоді він став на камені і став пробувати намалювати образ Христа здалеку. Спаситель побачив це, покликав Ананія і прочитав лист. Після цього він дав Ананію настанови про те, як позбутися від хвороби, попросив принести ківш, наповнений водою, якою вмився і витер обличчя рушником, вручивши його Ананія. Саме на ньому був видрукуваний Божественний Лик Христа.
До 29 серпня дозріли горіхи, а тому, свято і стали називати Горіховим Спасом. Намагалися приурочити до нього проведення різних ярмарків, на яких продавали полотно та інші товари.
У народі це свято також називали Спожинками. Відзначали 29 серпня прихід осені. Ластівки відлітали у теплі краї. Повітря ставало більш прохолодним. Пекли хліб з нового врожаю.
29 серпня селяни намагалися обов’язково сходити до церкви і помолитися Богу. Після цього жінки відправляли своїх чоловіків у поле з хлібом і сіллю. Клали три снопи на фіру, а зверху – мішки з зернами, які призначалися для посіву. На полі посівальників 29 серпня вже чекали діти з гречаною кашею і пирогом. Предки, згідно з прикметами, зазвичай говорили: “Перший Спас на воді стоять, на другий – яблука їдять, на третій – полотна продають так хліб припасає”. Було також прийнято 29 серпня чистити колодязі та джерела, пити воду з них, оскільки вважалося, що це дозволить зберегти міцне здоров’я на весь наступний рік.
За матеріалами depo.ua
