“Із чужої сторононьки повертайтесь додомоньку”, – приказували наші пращури, проводжаючи птахів до вирію. При цьому обов’язково годилося загорнути в хустинку грудочку землі і тримати її до весни. А виконували цей обряд давні українці якраз 19 вересня. Навесні ж, помітивши перший журавлиний ключ, що повертався з вирію, грудочку закопували у полі чи городі. Це означало, що весна буде щедрою і буйною.
19 вересня розпочиналися храмові свята. Кожен населений пункт мав своє іменне престольне свято, яке зазвичай збігалося з освяченням церкви, звідси храмове свято. За традицією, на храм з’їжджалися священики з сусідніх приходів і служили пишну відправу, на яку збиралися і люди з інших сіл. Також з цього часу варили питний мед або “медовуху” і влаштовувати розпродаж медівки. Тому й казали: “До Михайла й толока файна”.
Підмічали також, що Михайло скоротив день вже аж на 4 години. Відтепер вранішні приморозки ставали постійними.
За церковним календарем 19 вересня згадують про спомин чуда Архистратига Михаїла в Хонах, вшановують преподобного Архипа, мучеників Євдоксія, Зенона, Макарія та Кирила.
Іменинниками 19 вересня є:
Михайло, Архип, Михайлина, Зенон, Кирило.
Чи знаєте ви, що:
Хмільний мед, питний мед чи просто мед відомий в Україні з прадавніх часів. Він є чи не найдавнішим алкогольним напоєм, відомим в Середній та Північній Європі.
Виготовлення напою з чистого меду було рідкістю через значну вартість такого напою та технологічну складність. Як правило, його розчиняли у воді. У Давній Русі виготовлений на такій основі напій звався сита. Ступінь розведення меду водою прямо впливала на смак, міцність та вартість напою.
Хоч медовий напій не був міцним, проте досить підступним. Скуштувавши його, людина залишалася з ясною головою, однак з-за столу піднятися не могла.
Медові напої ділилися на ставлені і варені:
— медові ставлені напої уварювалися з кислим соком так, що з 100 кг натурального меду виходило 30-50 кг кислого меду. Доброджували вони ще 25-40 років, тому і доступні були тільки князям.
— варений напій з меду варився з соком ягід, потім якийсь час відстоювався, а потім його використовували, як напівфабрикат або просто пили.
Сьогодні в Україні мед виготовляють хіба що окремі пасічники та деякі цінителі цього стародавнього напою. Наскільки відомо, промислового виробництва меду в Україні нема. Зате, мед є популярним напоєм у Польщі, де він займає третє місце після пива та горілки. Відповідно, там він виробляється в промислових обсягах на сучасних підприємствах. Також в невеликих обсягах промислово мед виготовляється в Німеччині та Росії.
