У спільному міжнародному проекті EXMONAN (програма FP-7 Європейського союзу з розвитку наукових досліджень і технологій) працює команда науковців зі Швейцарської федеральної лабораторії матеріалознавства і технологій EMPA (Швейцарія), Університету Дебрецена (Угорщина), Ягеллонського університету (Польща) і Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Керівником з української сторони є професор Андрій Гусак, члени команди — викладачі кафедри фізики та співробітники навчально-наукового центру фізико-хімічних досліджень ЧНУ, інформують у прес-службі університету.
Завданням є розвиток фізичних основ принципово нових матеріалів. До цього класу відносяться і так звані нанофольги — мультишарові планарні структури з нанометричним періодом прошарків. Виготовляють такі матеріали лише кілька центрів, серед яких американська корпорація Indium та Інститут електрозварювання імені Є.О.Патона НАН України. Університетські фізики вже майже десять років працюють над описом явища високотемпературного синтезу у мультишарових фольгах. Тож їх досвід виявився корисним для швейцарських дослідників.
Улітку на базі навчально-наукового центру фізико-хімічних досліджень було виготовлено черговий оригінальний прилад для високошвидкісної фіксації протікання реакції (Ярославом Королем), а також програмне забезпечення для обробки оцифрованої інформації та визначення характеристик і форми фронту реакції (Тетяною Запорожець). Автор установки Ярослав Король протягом серпня-вересня перебував у Швейцарській федеральній лабораторії матеріалознавства і технологій ЕМРА (Цюріх). Разом зі швейцарськими колегами він проводив дослідження нанофольг з використанням черкаського приладу. Отримані результати є корисними не лише для вдосконалення технології виготовлення нанофольг, а я для уточнення теорії дифузійних процесів у металах.