Канівська ГАЕС. Її почали будувати 30 років тому. Та так і не добудували. А зараз нарешті держава хоче це зробити. Чиновники стверджують, що вона дуже необхідна Україні. Активісти протестують, бо переконані: Канівська ГАЕС знищить унікальний природний ландшафт та може отруїти мільйони українців…
Село Бучак розташоване за 13 кілометрів від Канева. В середині минулого століття Бучак був таким собі «Голлівудом над Дніпром». Відомі кінорежисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Андрій Тарковський, дружина Олександра Довженка Юлія Солнцева знімали тут свої кінострічки.
Кінозйомки в селі припинилися на початку 70-х, коли запрацювала Канівська ГЕС , а Бучак частково затопили штучним Канівським морем. У 80-х у Бучаку почали будувати Канівську ГАЕС. Та не добудували. Після розпаду Радянського союзу український уряд заборонив її будувати.
Віктор Мельничук, еколог ГО «Національни екологічний центр України»:
«Оце, що ми бачимо, це залишки будівництва 80-х років минулого тисячоліття, на яке було витрачено, за грубими підрахунками, близько 20 млн доларів. Вже тоді. Тут були побудовані бетонний майданчик, споруда управління ГАЕС, там далі є руїни недобудованого цементного заводу».
ДМИТРО ІВАНОВ, громадський активіст:
«Наприкінці 80-х село почали виселяти, повністю знищувати. Людей змушували звідси виїжджати, їм давали компенсації і вони будувалися самі, де могли. Внаслідок цього будівництва знищено центральну частину села, де знаходився козацький цвинтар».
Наприкінці 90-х український уряд зняв заборону на будівництво Канівської ГАЕС. Однак серйозно про це заговорили за прем’єрства Віктора Януковича. У 2007-му Янукович підписав розпорядження про відновлення спорудження Канівської ГАЕС. Відтоді компанія «Укргідроенерго» почала розробляти проект будівництва. Його зробили, а саме будівництво не розпочали. У липні цього року вже новий уряд Володимира Гройсмана затвердив програму розвитку гідроенергетики на наступні 10 років. У ній ідеться про те, що Канівську ГАЕС мають звести до 2023 року.
Володимир Литвинов, доцент кафедри гідроенергетики Запорізької інженерної академії:
«ГАЕС суттєво відрізняються від всіх інших станцій тим, що вони не є джерелом електроенергії в прямому сенсі цього слова. Вони є акумулятором електроенергії. Уранці, коли всі їдуть на роботу, ввечері, коли всі повертаються додому, вмикають телевізори, споживання різко зростає. А вночі, коли всі сплять, споживання різко падає. Ці коливання графіків споживачів мають відпрацьовувати електростанції. І це для них дуже незручний режим. Набагато краще було б, якби станції працювали у більш рівному режимі і ту енергію, яка вночі непотрібна нікому, щоб її акумулювати у вигляді запасу води у верхньому резервуарі ГАЕС. Тобто вночі, щоб розвантажити ТЕС і АЕС, їхню електроенергію витрачають на те, щоб заповнити водосховища. А в той час, коли електроенергія потрібна всім назад, щоб ці ГАЕС працювали як звичайні ГЕС».
Як же раніше Україна обходилася без цієї ГАЕС?
Юрій Подоляк, комерційний директор приватної енергетичної компанії: «Поки в Україні все було добре з газом і вугіллям, рятували ТЕС (теплові електростанції)».
Побудувати ГАЕС потужністю 1000 Мв планують протягом наступних 7 років. Вартість будівництва станом на 2013 рік, коли затверджували проект Канівської ГАЕС, складала майже 12 млрд грн. За словами генерального директора компанії «Укргідроенерго» Ігоря Сироти, 98% коштів для проекту планують взяти у кредит – у Світового банку та Європейського інвестиційного банку.
Активісти громадської організації «Національний екологічний центр» останні 10 років борються проти побудови ГАЕС. Вони побоюються, що робота ГАЕС може спричинити екологічну катастрофу.
ВІКТОР МЕЛЬНИЧУК, еколог ГО «Національни екологічний центр України»:
«Є дуже великі сумніви щодо сучасної радіологічної ситуації в донних відкладах. Були різні експертизи, дослідження. Інститут гідробіології досліджував. Потім були окремі замовлення від «Укргідроенерго» на дослідження. Ці висновки були різні. В різні роки були різні висновки. В одні роки висновки були такі, що нічого тут не можна робити з донними відкладами, тому що вони радіоактивні. Зокрема по цезію та стронцію там зашкалює. В інші роки, ближче до нашого часу, почали говорити про те, що з донними відкладами все нормально. Проблема в тому, що двічі на добу випускатиметься вода в Дніпро. Таким чином зміщується течії. Ці течії будуть відхилятися, будуть переміщуватися внаслідок викидання цих 17 млн кубів донні відклади. І відповідно, якщо вода буде заражена ізотопами, які піднімуться знизу, тоді пийте воду, жителі Черкас, Світловодська, міст, що нижче за течією і мають водозабори питної води з річки Дніпро».
Еколог Віктор Мельничук стверджує, що термін дії екологічної експертизи проекту Канівської ГАЕС збіг 18 жовтня цього року. А без неї «Укргідроенерго» не має права нічого будувати.
Олена Крамаренко, начальник відділу оцінки впливу на довкілля Департаменту екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України:
«Згідно з законом «Про екологічну експертизу» термін дії висновку державної екологічної експертизи є 3 роки. Якщо реалізація проектних рішень не розпочаті, то проект підлягає новій державній екологічній експертизі».
Іншої думки про це директор Канівської ГЕС Василь Гринь. Він стверджує, що в компанії є новий висновок державної екологічної експертизи, яку проект проходив у 2015 році.
Щоб пересвідчитися, чи є насправді нова екологічна експертиза, ми запитали у двох міністерств – міненергетики та мінекології. Їхні позиції між собою різняться. У своїх відповідях вони говорять протилежне. На наш інформаційний запит у Міненергетики нам відповіли наступне: «підстав для проходження проектом «Будівництво Канівської ГАЕС» нової або повторної державної екологічної експертизи за національним законодавством відсутні». У міністерстві мають на увазі, що будівництво вже розпочалося. Іншої думки – у Мінприроди.
Олена Крамаренко, начальник відділу оцінки впливу на довкілля Департаменту екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України:
«У розділі “Основні напрями розвитку гідроенергетики”. зазначено, що будівництво Канівської ГАЕС не розпочато відповідно до тих проектних рішень, що були узгоджені у 2013-му році. У зв’язку з цим можна зробити висновок про те, що проект будівництва Канівської ГАЕС підлягає новій державній експертизі».
Окрім екологічної експертизи, територію Бучака також повинні дослідити археологи. Адже в Бучаку – купа археологічних пам’яток.
ТИМУР БОБРОВСЬКИЙ, археолог: «У 2008-му році на цій території визначено комплексну археологічну пам’ятку «Бучацький археологічний комплекс». Він включає в себе 14 окремих об’єктів, починаючи від скіфської доби і закінчуючи давньоруським часом. І навіть часами козацькими. Зараз те будівництво, яке розпочинається, частково торкається цих пам’яток, які знаходяться в цій охоронній зоні».
АНАТОЛІЙ ПЕТРОПАВЛОВСЬКИЙ, археолог: «Там дуже багато памʼяток. У будь-якому випадку руйнація пройде, як під час попереднього будівництва. Будівельникам ці кістки ні до чого».
Своє негативне ставлення до будівництва озвучив і директор інституту геологічних наук України, академік Петро Гожик. У листі, адресованому одному з департаментів академії наук України, він пише:
«Район, де планується розмістити будівництво ГАЕС, характеризується надзвичайно складною геологічною будовою. Всьому геологічному світові він відомий як Канівські дислокації. В таких районах будь-яке будівництво протипоказано. Велика маса води у водосховищі спричинить додаткове навантаження на породи. Цьому сприятимуть і вібраційні процеси, неминучі при спусканні води. Ще одна загроза – землетруси. Для активізації тріщин буде достатньо і 3 балів».
Василь Гринь, директор філії «Канівська ГЕС» ПАТ «Укргідроенерго»:
«Багато на сьогодні піднімаються питань, якими спекулюють. Трипільська культура. На сьогодні укладений договір з інститутом археології і проводиться розкопка гори Лисухи. Фінансується за рахунок коштів «Укргідроенерго». Ще говорять: от ви пустите агрегат, при цьому піднімете мул. Було залучено 27 інститутів України і світу, які зробили дослідження, математичну модель і т.д.»
Як ставляться до всіх озвучених загроз жителі сіл, що проживають у зоні будівництва – Бобриці, Григорівки та Пшеничників?
Адже від їхньої позиції також залежить доля ГАЕС. Керівництво «Укргідроенерго» обіцяє їм золоті гори. Мовляв, у проекті закладено більш, ніж 300 мільйонів грн на розвиток Канівського району.
Наразі компанія «Укргідроенерго» задобрює місцевих спонсорською допомогою. Особливо – села Пшеничники, до складу якого входить Бучак. Ми зустрічаємо представника «Укргідроенерго» на святкуванні дня села Пшеничники.
Сергій Мотриченко, сільський голова с. Пшеничники:
«Я хочу подякувати «Укргідроенерго» за минулий рік, що вони допомогли відремонтувати дорогу через міст, яким діти наші їздять до школи. На сьогодні хочу подякувати їм за допомогу, що вони надають нам спонсорську допомогу у проведенні дня села. Артистів вони запропонували з Києва, які нас сьогодні розважають».
ПЗ Василь Гринь: «Компанія дала спонсорську допомогу. Я надіюся, що у вас буде гарне свято. І я теж думаю, що команда не буде в стороні. І вона буде спонсувати ще якісь заходи».
Світлана Михайлішина, сільський голова с. Григорівка: «Ми живемо, ми знаємо, що в нас – історичні пам’ятки. І старожили, які проживають на території нашого села, знають, якої шкоди завдало їм оце “море”. Тому що скільки історичних місць стерті з лиця землі.Я так розумію, зацікавлена у будівництві Пшеничницька сільська рада, Бобрицька, канівська громада. Їм пообіцяли гроші. Ми бідні. У них мільярди бюджету. Але ми не хочемо ти мільйонів заради того, щоб нам там якусь дорогу зробили, а потім ми страждали від того, що чекаю нас у майбутньому».
Павло, житель с. Бобриця: «Хлопцям буде заробіток. Я не проти. А чого його боятися? Енергія буде. У Києві ж нормально все там. Тут хлопцям треба роботу дати, головне робота».
Василь, житель с. Бобриця: «Он болото зробили з Дніпра. А тепер ще гідроакумулювальну побудувати? Якщо воно дійсно буде муляку підіймати, то радіація буде. Моя думка така: вітряки будувати, як Барак Обама в Америці. Щось корисніше треба думати».
Людмила, жителька Бобриці: «Де ж вона та радіація, як у нас чиста зона? Ми за те, щоб було будівництво, звичайно. Щось обіцяють. Може, дороги трохи пороблять, може, якийсь транспорт буде сюди їздити. А то у нас автобус тільки вранці та в обід. А то вже касу закривають, а тоді помаленьку й школу зачинять, тоді ще щось. Та й умре село. А так, може, хоч щось буде. Аби ми його, знаєте… Щоб вони приїхали нормально розказали. А так, той приїде бреше про своє, бо йому треба, а той приїде своє. Отака думка всіх».
Лідія та Світлана, жительки с. Пшеничники: «ГАЕС – це буде дорога у нас, електроенергія, будуть робочі місця. Хочемо, щоб село відродилося, бо занепадає дуже село. Ми надіємося, що це допоможе. Я їздила на екскурсію на Новодністровську ГАЕС, я побачила, що ніякої там загрози немає, що там все добре. люди живуть за 100 метрів поруч із ГАЕС і ведуть господарство».
Намагаємося почути думку сільського голови Пшеничників. Сергій Мотриченко каже, що від ГАЕС селу буде великий плюс. Почути від нього, який саме плюс буде його селу віл ГАЕС, крім спонсорської допомоги «Укргідроенерго» у проведенні дня села, нам не вдалося, хоча ми 2 рази приїжджали в Пшеничники, щоб поспілкуватися із Сергієм Мотриченком.
Якщо є загроза довкіллю від ГАЕС, то чи можна обійтися без неї?
Ми запитали у одного зі спеціалістів, що працює в недержавній енергетичній компанії, чи існує яка-небудь альтернатива ГАЕС?
Юрій Подоляк, комерційний директор енергетичної компанії «Ik Net:
«Альтернативна енергетика (вітрові, сонячні електростанції) в дуже обмеженому вигляді на теперішньому етапі. За законодавством диспетчер не має права їх регулювати. Тобто якщо вітер не дує, вітрові станції не працюють. Вночі, коли всі лягли спати, раптом сотні мегават видаются в мережу, які нікому непотрібні. Те ж саме сонячні станції. У вранішні та вечірні піки, сонячні станції не працюють, бо немає сонця. Тому альтернативна енергетика може працювати лише в парі з надійною традиційною енергетикою. Якщо ми проти ГАЕС, то за що ми за? Що може вирішити питання дефіциту, особливо якщо відсутнє вугілля? Тільки ГАЕС. Варіанта просто немає».
І якщо навіть погодитися з цим твердженням, каже археолог Тимур Бобровський, що за нинішніх умов спорудження ГАЕС потрібне державі й інших альтернатив ГАЕС наразі немає, то як бути із тим, що ми можемо втратити? Пам’ятки національного чи навіть світового значення? Тому він пропонує підшукати інше місце для цієї ГАЕС.
ТИМУР БОБРОВСЬКИЙ, археолог: «Цей ландшафт… Ті, хто там бував, порівнюють це з Альпами. Це побачити у середньому Подніпров’ї практично неможливо. Там справжні гори. Це абсолютна естетична цінність і вона має ще такий мистецький багаж із розвитком українського кінематографу. Том з цією проблемою буде набагато складніше вирішувати забудовникам, тому що вони планують будувати велику дамбу, яка просто зрівняє всі ці гори. І ми втратимо те, що надихало великих митців минулого».
Виходом, як врятувати ці живописні місця, могло б стати створення на цій території національного природного парку.
ВІКТОР МЕЛЬНИЧУК: «Є рішення про те, щоб на цих територіях зробити Національний природний парк. На основі Канівського заповідника і Трахтемирівського регіонального ландшафтного парку. Ми пропонуємо хорошу альтернативу, щоб Канівський район перетворився на курортний регіон, а не на промислову агломерацію».
