У дохристиянські часи 9 березня відзначали Свято Матері Землі. Вшановували її жертвою у вигляді чотирикутного хліба, що символізувало чотири сторони світу. Хліб розкришували на полі, закликаючи весну і птахів. І вірили, що побачити цього дня у небі жайворонка або лелеку – на щастя.
За церковним календарем 9 березня вшановують перше і друге Віднайдення голови Іоанна Хрестителя та преподобного Еразма Печерського.
У народі цей день передбачав погоду на квітень: «Якщо день зі снігом, то і в квітні сніг, а якщо по голу, то і в квітні по голу». День 9 березня у народі називали ще Дмитровим днем. І по цьому дню судили про погоду на Паску: «Якщо Дмитрів день на снігу, то свята (Паска) по снігу, а Дмитрів по голу, і свята по голу».
Іменинниками 9 березня є:
Іван, Іларіон, Еразм.
Чи знаєте ви, що:
Щоб зберегти для нащадкiв могилу Шевченка, троюрiдному братові Тараса Шевченка Варфоломію Шевченку «елисаветградскому мещанину» доводилося орендувати землю пiд неї у Канiвської мiської думи. І дума регулярно брала за «полдесятины городской земли, на которой погребён прах Академика Императорской Академии художеств Тараса Шевченка» щорiчну орендну плату — 2 карбованці срiблом.
Незадовго перед смертю Варфоломій Шевченко (він помер в 1892 році) за 100 карбованців сріблом викупив орендований шматок землі під Шевченковою могилою й подарував його місту Каневу з умовою, що на подарованій землі не дозволять нічого будувати, і не перетворять її на кладовище. Водночас, могила мала бути відкритою для відвідувачів.
Разом із землею Варфоломій Шевченко подарував місту ще й 3000 карбованців сріблом, які вклав до державного банку, заповівши, щоб проценти з тієї суми міська влада використовувала на утримання могили. Але мiська дума дар не прийняла і утриманням могили не переймалася. Межа турбот мiсцевої влади обмежувалась лише наглядом за вiдвiдувачами Тарасової гори.
