За церковним календарем 16 березня вшановують мучеників Євтропія, Клеоніка і Василіска, преподобну Піаму діву, святителів Зинона і Зоїла.
У народі 16 березня, у день Василіска і Євтропія, очікували тепло, що обіцяло гарний врожай. Ще вважалося, яка середина березня — таке і літо.
У селян була традиція обходити навхрест поле, тим самим вказували, що сонцю ніколи відпочивати, потрібно і вологу вести, сніжицею поле поїти. З цього дня для городників розпочинається підготовка картоплі на посадку.
Іменинниками 16 березня є:
Василіса, Зиновій, Севастян, Зинон, Ринат.
Чи знаєте ви, що:
Українці Маяковські пішли від тих козаків, які стояли на сторожі на курганах, при маяках, що підпалювались у разі татарських нападів.
Один з яскравих представників такого роду Володимир Маяковський про себе писав: «Я з діда — козак, з другого – січовик». І постійно підтверджував це, рубаючи словом, як шаблюкою, зокрема, москалів.
«Товаришу москаль, на Україну жартів не скаль», бо «знань у росіянина (про Україну) не глибока товщ», тому і полюбляє такий «брат» «дурницю зморозить, викладе весь вантаж розумовий: візьме й розповість зо двоє курйозів — анекдотів української мови» (переклад цитат Л.Первомайського).
А щоб усвідомити суть відношення «комуністичного поета» Маяковського до України, відчути його широку козацьку душу, слід просто вдумливо прочитати його вірш «Борг Україні», написаний у 1926 році, де любов до України прекрасно бринить і російською мовою:
Знаете ли вы украинскую ночь?
Нет, вы не знаете украинской ночи!
Здесь небо от дыма становится черно,
И герб звездой пятиконечной вточен.
Где горилкой, удалью и кровью
Запорожская бурлила Сечь,
Проводов уздой смирив Днепровье,
Днепр заставят на турбины течь.
И Днипро по проволокам-усам
Электричеством течет по корпусам.
Небось, рафинада
И Гоголю надо!
Мы знаем, курит ли, пьет ли Чаплин;
Мы знаем Италии безрукие руины;
Мы знаем, как Дугласа галстух краплен…
А что мы знаем о лице Украины?
Знаний груз у русского тощ —
Тем, кто рядом, почета мало.
Знают вот украинский борщ,
Знают вот украинское сало.
И с культуры поснимали пенку:
Кроме двух прославленных Тарасов —
Бульбы и известного Шевченка, —
Ничего не выжмешь, сколько ни старайся.
А если прижмут — зардеется розой
И выдвинет аргумент новый:
Возьмет и расскажет пару курьезов —
Анекдотов украинской мовы.
Говорю себе: товарищ москаль,
На Украину шуток не скаль….
Разучите эту мову на знаменах — лексиконах алых,
Эта мова величава и проста:
«Чуешь, сурмы заграли,
Час расплаты настав…»
Разве может быть затрепанней да тише
Слова поистасканного «Слышишь»?!
Я немало слов придумал вам,
Взвешивая их, одно хочу лишь, —
Чтобы стали всех моих стихов слова
Полновесными, как слово «чуешь».
Трудно людей в одно истолочь,
Собой кичись не очень.
Знаем ли мы украинскую ночь?
Нет, мы не знаем украинской ночи.
