Наприкінці березня катеринопільські ліцеїсти разом із селищним головою Іваном Гегедошем та 82-річною містянкою Ніною Ткаченко на кошти земляка-мецената Василя Постоленка висадили біля студінського джерела 40 дерев.
Діти були щасливими, мріяли, як приходитимуть сюди по яблука, як заквітує сад. Раділа і Ніна Іванівна, яка вважає Студінку своїм родовим гніздом.
─ Тут жили мої діди-прадіди, тож цей куток для мене святий, ─ казала вона.
Разом із усіма раділи і родичі Василя Постоленка. Зокрема, Віктор Постоленко прокоментував у мережі Однокласники статтю:
─ Інформацію про висадку саду передав Васі в Китай. Земляки, спасибі. Біля цього струмочка пройшло 80 % мого дитинства.
Раділи й інші дописувачі.
─ Добру справу робите! ─ пише Любов Корнійчук.
Однак не всі сприйняли інформацію в такому ракурсі. Знайшлися підприємливі катеринопільчани, які буквально за пару тижнів викорчували 10 дерев – 8 яблунь і 2 груші.
─ Душа болить. Не можу тепер навіть до джерела навідатися, боюсь, що або тиск підніметься, або серце не витримає. Як це можливо: одна людина аж із Сибіру надсилає гроші, щоб посадили сад для катеринопільчан, а інші, місцеві (!!!), приходять і крадуть дерева…