Новина про 14-річну школярку Владу Гуржій з смт.Ірдинь Черкаського району, яка разом із друзями та односельцями привела до ладу занедбану зупинку в рідному селищі, стала дуже популярною на нашому сайті.
facebook.com/MaysternyaNaSeli
Понад півтори тисячі поширень матеріалу зі сторінок “Рідної Черкащини” в соцмережах та передруки в місцевих та загальноукраїнських ЗМІ зробили з 9-класниці практично “зірку мережі”. У коментарях дописувачі хвалили дівчину за активну громадську та патріотичну позицію. Тож ми вирішили детальніше розпитати Владу про її ініціативу.
“Почалося з того, що в жовтні я поїхала на “Майстерню сільських ініціатив” й там кожному учаснику довелося обирати ініціативу, аби виконати, щоб проявити себе. Тренери підготували для нас невелику бібліотеку про досвід учасників інших років. Визначилася, що хочу відновлювати зупинку, тренер погодила цю ідею, – розповіла Влада Гуржій. –
Після закінчення етапу “Майстерні” я приїхала в село, почала шукати фінанси, матеріали на відновлення зупинки. Ходила до голови Білозірської об’єднаної громади Міцука, до старости селища Максимова, щоб він дав мені дозвіл робить зупинку, який він так не хотів давать: “Дитино, не лізь, ти не справишся! Якщо щось буде не так, хто за це буде відповідать?”. Кажу: “Я буду відповідать”. Він не повірив. У нас кожного понеділка збір, після одного з них зайшла до нього і кажу: “Якщо ви не дозволяєте мені робити, я пишу заяву Міцуку, що ви не даєте пробиваться молоді”. Він знову: “Я ж не проти, щоб ви робили, тільки хто ж за це буде відповідать?”. Кажу: “Я особисто відповідатиму”.
facebook.com/MaysternyaNaSeli
Робота над зупинкою почалася наприкінці березня. Долучалися і старі, і малі. Впоралися спільними зусиллями за місяць.
“Прийшли діти 5-6 клас, допомогли мені позагрібать біля зупинки, поприбирать, повимітать там усе. Через тиждень зібралися й дорослі помічники – лагодили дах. Сам староста приїхав, підсказать, як усе зробить. Після цього ми його ні слухом, ні духом. Роботи з упорядкування зупинки почалися в кінці березня і кожного тижня ми намагалися щось зробити, бувало, що і в будень працювали – робили дах, шпаклювали, фарбували. Допомагали і діти, і дорослі – були працівники зі школи, видзвонювала, просила помогти. За дядьком, який шпаклював стіну, бігала ледь не тиждень, аби він прийшов зробив. Дошку оголошення ми зробили з моїми однокласниками”.
Цю “нижню” зупинку в Ірдині привели до ладу за місяць. Потім місцевий староста “виділив” Владі п’ятьох дорослих ще й для “центральної” зупинки, які побілили, зробили фон – то за два дні розмалювали і її. Оздобили зупинку по-патріотичному: зображеннями українським прапором, квітами, гербом.
Після вдалого старту Влада долучилася до впорядкування й другої зупинки в центрі Ірдиня
“Не маю намірів ставати в майбутньому якимось громадським діячем. Мрію стати хірургом і планую вступити у медичний, – каже Влада Гуржій. – А це все, що на благо селища – можливість навчитися чогось нового. Коли вирішувалося про створення ініціативи в “Майстерні”, я радилася з мамою. Я гарно організовую свята і стояло питання – робити те, що вже вмію чи вчитися новому. Вибрала – вчитися новому”.
