У Городищі вандали розкопують могили. Наразі на Спаському цвинтарі сплюндровано близько десяти поховань, пише видання “Нова Доба”.
Мета такого досі нечуваного варварства – полювання за металом. Якщо раніше на цвинтарях району крали оградки із нержавійки, то нині шукають чорний метал. Розкопують могили, щоб забрати арматуру, труби, кутник, закладені під гробниці та пам’ятники. Їх закладали, щоб надгробки не просідали, тому вони міцні і мають певну вагу. Вражає обізнаність злодіїв. Люди розповідають, що поряд знаходяться дві однакові могили. Тільки на одній гробниця підтримувалася залізобетонним пасинком, а на іншій – металевою рельсою. То злодії розкопали саме ту, де був метал! Вірогідно, що користуються металошукачем.
“Крадіжок стало дуже багато, – розповідає священик храму Спаса-Преображення Миколай Мохнацький. – Фактично що не тиждень, то люди звертаються до поліції, складаються протоколи. Але результату поки що жодного. Щоб відновити порядок на могилі, потрібні значні кошти, яких багато родин просто не мають. Але найбільшою залишається моральна травма. Громадяни просто у розпачі – бояться за могили своїх рідних та близьких. Це просто жах, що у наш час відбувається такий вандалізм. Прохання до правоохоронних органів якнайшвидше розібратися з цією наболілою проблемою!..”.
“Справді, останнім часом на кладовищах міста скоєно ряд нахабних крадіжок, – підтверджує начальник Городищенського відділення поліції Віталій Баклицький. – Тому проводимо перевірки усіх чотирьох міських пунктів прийому металобрухту. Наряди поліції патрулюють території, які прилеглі до кладовищ та до скупок металу. Нещодавно ми отримали новий патрульний автомобіль, тож робити це стало простіше. Хочу повідомити, що був затриманий громадянин Ш., який вчинив крадіжку на старому кладовищі. Нині справу вже передали до суду”.
“Безкарність породжує нові злочини, – переконаний депутат міської ради Роман Козюра. – Нахабна упевненість злодіїв, що їх ніхто не шукатиме, декому зовсім затьмарили розум. Знаю, що на кладовищах також крадуть вінки зі свіжих могил, щоб потім перепродувати. Торік міська рада виділила 140 тис. грн, за які були придбані і встановлені камери відеоспостереження. Вони фіксують рух автотранспорту на виїзді з міста, у центрі та на світлофорі. Думаю, ці записи допомогли б правоохоронцям вирахувати, хто вночі перевозить крадене. Поліція повинна не тільки виявити крадіїв, а й розібратися зі скупниками металу. Якщо раніше притисли за скупку люків – їх перестали красти. Адже заготівельники прекрасно розуміють звідки їм несуть металеві речі. Перестануть приймати крадене на цвинтарях – припиняться крадіжки”.
“Звичайно, благоустрій цвинтарів та їх охорона, це справа комунального господарства, адже кладовища на території міста підпорядковані міській раді, – говорить в.о. директора КП “Комунальник” Віктор Труш. – Але щоб налагодити якусь інфраструктуру потрібні кошти. У нас же ринок поховань відданий на відкуп комусь, але не комунальному господарству. Вважаю, що кошти, які люди витрачають на поховання своїх рідних, повинні йти у “Комунальник”. Тоді з’явиться можливість і найняти сторожа, і зайнятися благоустроєм. А крадіжки з кладовищ – це велика моральна проблема. Раніше навіть уявити було неможливо, щоб хтось крав на цвинтарі. Тому їх не огороджували і не охороняли. А нині доводиться констатувати, що на кладовищах крадуть навіть декоративні дерева, якими обсаджені могили”.
“Крадіжки з місць поховання наших земляків свідчать про низький моральний рівень певної частини суспільства, – говорить священик Свято-Стефанівського храму Богдан Жигало. – Подібна біда була на початку дев’яностих. І дуже прикро, що ці проблеми повертаються. Так само поширилися крадіжки з городів – чого також майже не траплялося після початку двітисячних. Коли правоохоронні органи затримують якогось крадія, часто виявляється, що це хтось з недалеких сусідів. Можливо, що і ці злочини на кладовищах здійснюють особи, яких ми знаємо, або зустрічаємо на вулиці. Звичайно, можна нарікати, що на хибну стежку штовхають загальні економічні труднощі, корупція. Проте далеко не всі люди здатні чинити крадіжки, а тим більше безчинствувати на кладовищах. Тут проблема у вихованні та жадобі до наживи будь-якою ціною, коли розміри крадіжок залежать тільки від можливостей. І безкарність стає дуже недобрим прикладом для підростаючого покоління. Звісно, церква відстоює ідеали милосердя. Але у цьому випадку ми вправі вимагати справедливості”…
