Тому, хто вважає, що лише весна є порою кохання, заперечуватимуть дослідження соціологів, за твердженнями яких, люди найчастіше знайомляться якраз у пору “бабиного літа”. Більше того, саме ці знайомства є не просто довготривалими, а, як кажуть, на все життя. Недаремно ж наші пращури влаштовували весільний періодсаме восени.
У дохристиянські часи 11 вересня вшановували Бога-Рода, який вважався покровителем родинного благополуччя. Обряд вшановування проводився біля води, де навколо старої жінки, що тримала хліб, водилися хороводи з величальними піснями. По закінчення обряду хліб ділився і роздавався для лікування хворих.
У християнські часи приблизно з 5 сторіччя 11 вересня у народі почали відзначати Головосіка. Цього дня намагаються не працювати, особливо не різати всілякі овочі, що нагадують голову, зокрема, капусту, бурякі та кортоплю. Хліб ламають і взагалі дотримуються суворого посту. Щодо погоди, то колись підмічали, якщо цього дня чути грім, на довгу і теплу осінь.
За церковним календарем 11 вересня вшановують день пам’яті Усікновення Глави Пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна.
Іменинниками 11 вересня є:
Івани.
Чи знаєте ви, що:
Знаючи, що вода добре зберігає та передає інформацію, наші предки надавали великого значення купанню, особливо дітей.
У воду до першої купелі додавали свяченої води, трав’яного відвару та свячену вербу, щоб дитя росло, як це дерево. Під час купання обов’язково примовляли: «Христос купався, води не боявся, і ти не бійся», «Будь здорове, будь красиве, будь ти й розумненьке».
Щоб накликати для дитини добру ласкаву долю, на Черкащині у воду клали ласкавці (місцева назва волошок). Щоб немовля любило купатись, у воду додавали любистку.
Мами, які бажали для своєї доньки гарної вроди, пильнували першу квіту півонії. Її зривали, сушили. А потім додавали до купелі разом з медом, «щоб хлопці липли».
Воду після купання дитини завжди виливали лише на другий день і туди, де ніхто не ходить, або під плодове дерево, щоб дитина росла, і з неї був толк.
